І ось що цікаво. Зелень можна умовно поділити на дві частини: «квартальні» і «планктон». І саме квартальні виявилися найогиднішими і найпідлішими діячами цієї масовки. Планктон просто йшов, куди його женуть конвертами з доларами, а ці якраз і організували весь процес. І де тепер усі ці діячі? Кажуть, що Юзік уже «поза зоною досяжності» в тому сенсі, що є спортсменом зі стрибків у сумо, танцюристом диско, а також інвалідом останнього ступеня. Оформивши себе як негабаритний вантаж, він начебто зник у подальший простір, щоб із Міндічем та Арестовичем організувати закордонний штрафбат «Бувалий». Цілком можливо, що згодом до них приєднається і Єрмак, щоб оформити картину «Три богатирі й загнана шкапа».
ЖИТИ СТАНЕ ВЕСЕЛІШЕ
А тим часом годівниця в курнику стрімко міліє, і там починаються дедалі жорсткіші сутички за доступ до її певних частин. Якщо раніше діяв принцип квантової невизначеності, тобто ніхто не бачив дна корита, а тому, згідно з постулатами цього принципу, вистачало «і цюцям, і пацям», тобто всім, але за пропорціями, то зараз ситуація змінилася.
Тепер, якщо зловиш ґав, тебе миттєво відтіснять від обрізу корита, і навпаки, щоб не обмежувати себе у споживанні ресурсів, які явно скорочуються, треба відтіснити когось іншого і за рахунок його доступу до ніштяків зберегти собі колишні обсяги. І ось просто зараз розгорається дедалі жорсткіша боротьба між служителями культів, або ж носіями опіуму для народу. Гундяєвці раніше за всіх зрозуміли, що настав час працювати ліктями, доки не стало надто пізно, і просто зараз близькі до завідувача кремлівської церкви діячі кажуть буквально таке:
«2026-й має стати роком великих заборон, які різко і у правильний бік змінять росію. Ми чекаємо, що будуть заборона абортів, заборона неоязичництва, яка розпочнеться з армії. Також потрібно щось вирішувати з магами, ворожками та іншою диявольщиною. Будуть важливі заборони в інтернеті, які дозволять нам захиститися від згубних впливів ворога. Відчуваємо особисту підтримку Володимира Володимировича у своїх починаннях і з надією дивимося вперед».
І загалом тут немає нічого дивного, тому що буквально перед Новим роком представник адміністрації прутіна заявив про те, що магів, чарівників, чаклунів та гадунів буде поділено на благословенних та інших. Ті, яких затвердить особисто путін, збережуть доступ до фінансування, а решта піде на вільні хліби. Але, як видно, Гундяєва такий розклад не влаштовує, і він готовий дати бій організаціям-конкурентам. Він ще не сказав свого останнього слова з його ж писання: «У нас что ни гроб – то огурчик», – але вже близький до цього моменту.
Ну, а все це, разом узяте, якраз і говорить про те, що низка відповідальних товаришів побачила те, що було до них лише в кошмарних снах. Причому бачили вони одне й те саме – дно корита, з якого вони вдосталь хлептали два десятки років. Виросло ціле покоління діячів, які не уявляють собі життя поза коритом. Але якщо раніше воно здавалося чимось екзистенційним, то тепер це цілком конкретний рубіж оборони, за який треба боротися не на живіт, а на смерть. Тож як би прутін не кудлатив свого чуба, а лисина все одно дає зрадливий блиск.
Кажуть шо Дон-Дон таки став тихим. Мовляв з маскви його тулуб повезли у чечню,бо негоже джигыту лежати у холодильнику як барану.
шашлИк буде, ще й вОвни жмут
тІґран із йОбсіпом вже ждУть
Коли чорти їх в Пеклі запряжуть
МордАми та кривими шнобелЯми
Кам’янисту пустелю орАть…
А як же — поховати до заходу сонця?
І в них, і в нас – що вибрали, тім і користуємося.