Це – лінійна логіка, і просто уявімо, що якимось засобом ураження – дроном, ракетою чи якимось іншим засобом ближнього бою – прутіна буде ліквідовано. Той, хто це зробить, стане народним героєм, а його ім’я буде надовго вписано в історію України. А це означає, що в нас немає жодної причини приховувати ні спробу ліквідації, ні ліквідацію. Якщо таке станеться, ми одразу ж дізнаємося про це від наших військових, але цього разу було щось інше. Але було – точно.
Скажімо так, публічне визнання того, що царя ледь не грохнули, несе негативний заряд саме для царя. Адже якщо таке відбувається, це означає, що він має могутніх ворогів, які здатні дотягнутися до його глотки. Тільки хто ці вороги? Заявити про те, що це Україна намагалася його ліквідувати, – найгірший варіант із усіх можливих, і ось чому. Якби це сталося у 2022 чи 2023 роках, цей номер міг би пройти без наслідків. Навіть у 2024 році це можна було подати публіці в такому вигляді, але точно – не в 2025 році.
Справа в тому, що хочуть лапті того чи ні, але тут працює об’єктивна реальність, а населення курника буде користуватися її інструментами, а саме – методом порівнянь і як наслідок – пошуком аналогій, а вони в цьому випадку дуже погані. У європейській частині курника публіка вже на своєму досвіді знає про те, що як тільки до списку цілей ЗСУ потрапляє якийсь актив чи локація, це означає, що по них летітиме доти, доки там не припиниться небезпечна для України діяльність. Це може бути аеродром, НПЗ, морський порт або ще щось.
Вони вже на власні очі бачать, що зусилля з відновлення працездатності ураженого об’єкта призводять до повторних прильотів, і єдине, що може зупинити подібні удари, – припинення діяльності в цьому місці з перенесенням її в інше місце або просто зупинка «до кращих часів». У цьому випадку визнання удару по резиденції прутіна запускає цю саму аналогію, і лапті вирішать, що тепер удари триватимуть доти, доки лисина прутина не опиниться в одному місці, а решта фюзеляжу, з хитрими черевиками і чорним поясом зі смертельної боротьби баритсу – в іншому.
Такий стан речей уже сформувався, тож навіть якби атака мала місце, то про неї потрібно було мовчати як риба об лід і спростовувати будь-які розповіді на цю тему. Зауважимо, саме в цьому випадку немає звичайної складової подиву лаптів, а саме: як дрони змогли пролетіти таку відстань непоміченими, щоб опинитися просто біля стратегічного об’єкта? В таких випадках навіть називаються конкретні географічні назви, якими начебто неможливо пролетіти непомітно. А тут не було нічого подібного. І потім, така заява робить позицію прутіна уразливою перед іранцями та китайцями. Мовляв, що ж ваше ППО так довго не могло спрацювати?
Крім того, ця інформація буде поганою новиною для власних військ. Там вирішать, що коли вже й до прутіна добираються, то в нас тут взагалі немає шансів. Якщо майже долетіло до прутіна, то що можна говорити про місця, де перебуває «Кузькіна мать» та інші цінні девайси. Словом, з якого погляду не візьми, скрізь – недобре, і якщо вже таку казку й запустили, то для цього мали з’явитися якісь абсолютно незвичайні підстави, заради яких можна було б піти на такі інформаційні витрати. І це точно не «Маппет-шоу» перед Трумпом, бо тут теж діють певні закони об’єктивної реальності.
(Далі буде)
“Це – лінійна логіка, і просто уявімо, що якимось засобом ураження – дроном, ракетою чи якимось іншим засобом ближнього бою – прутіна буде ліквідовано. Той, хто це зробить, стане народним героєм, а його ім’я буде надовго вписано в історію України”-це нічого не дасть, бо там таких 86%!