Логіка проти казки (Частина 2)

Це не лише мої висновки, а й безумовний історичний факт. Ті, хто пам’ятає кінцівку совка, напевно, не забули про те, як увесь світ коментував посадку легкомоторного літака Матіаса Руста на красній площі біля стін кремля. Нікому на думку не спадало, що згодом комусь вистачить розуму назвати головною резиденцією царя місце, де він сховав свою останню коханку та позашлюбних дітей, про існування яких немає взагалі жодних офіційних даних.

Тож як не крути, а основною резиденцією царя московського, є тільки й виключно кремль. Але по ньому начебто не прилітало? Чи прилітало? Ах, так! Прилітало, і прямо по годиннику з зозулею на башті або по куполу з прапорцем, і що? Просто згадаймо, якою була реакція прутіна і взагалі преси лаптів? Практично не було жодної реакції. Ба більше, цей епізод постаралися зам’яти швидко і саме тому, що символізм цієї події був очевидним і вкрай неприємним. Принаймні, прутін не рвав на собі кальсони і не катався у вмісті валізи, кричачи про те, що його хотіли вбити, а тут – прямо істерика і шмарклі на щоках.

Зайдімо на цю тему з іншого боку. Якби справді було проведено таку операцію і навіть якби не вдалося ліквідувати прутіна, то це був би величезний залік нашим військовим. Прутін – воєнний злочинець, і для того щоб цей статус був незмивним, навіть не обов’язковий вирок військового трибуналу. Він сам, власним ротом робить заяви, які можна вважати його щиросердним зізнанням у скоєнні саме воєнних злочинів.

Такі заяви він робить регулярно, без тиску і власній пресі. Це заяви військовополонених завжди треба розглядати як слова, сказані під тиском, а на прутіна такого тиску ніхто не чинить і навіть не може чинити, а тому це – найкращий доказ його вини з усіх можливих. Тобто прутін – не просто воєнний злочинець, а терорист, який особисто говорить про те, що удари по мирних громадян України він завдає для того, щоб посіяти паніку. Це – терор у чистому вигляді, а як відомо, терористи стоять поза законом апріорі і знищення терористів – законна і вкрай необхідна справа.

Так Штати знищили Усаму, наприклад, хоча це було і за ненависного Трумпом Обами. Але вже в першій каденції самого Додіка, а саме 3 січня 2020 року, в аеропорту Багдада ВПС США знищили генерала КВІР та командувача сил «Кудс» Касема Сулеймані. А це означає, що знищення терористів практикується всіма цивілізованими країнами, включаючи США. Це – важливий момент, бо такі удари взагалі ніхто не приховує, і якщо навіть цільовому персонажу таки вдалося вижити, подібні удари все одно визнаються хоча б тому, щоб той розумів: на нього йде реальне полювання.

У такому разі наші військові, безумовно, підтвердили б подібну атаку і взяли б на себе відповідальність, як брали її за ліквідацію одіозних або високопоставлених військових діячів ворога і, між іншим, просто в москві. У нас немає проблем із визнанням подібних фактів. Ба більше, за таку спробу знищення прутіна, після якої той пачками ковтав засоби від діареї, хтось отримав би нагороду чи позачергове звання. Ну, а визнання факту атаки було б безумовним. Але такого немає в принципі. Військові це не взяли на себе, а янелох прямо заявив про те, що прутин бреше, як дихає. Щоправда, і він сам так само бреше, але це інша історія.

(Далі буде)