Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
СОН РЯБОЇ КОБИЛИ
Буквально щойно переглянув наші й зарубіжні стрічки новин і виявив цікавий момент. У нас просто купа повідомлень про зустріч держсекретаря США Рубіо з Похмурим Конем Лавровим на полях саміту АСЕАН у Манілі, а поза Україною про це або не писали взагалі, або обмежилися коротким дописом про те, що вона відбулася. Мабуть, у нас є якийсь стійкий інтерес до конини як продукту та кінської ковбаси як нагадування про пізній совок, коли цей продукт вважався делікатесом.
Насправді поминати це всує було зайвим навіть за формальними ознаками. Лапті видали цей захід як певний факт, який вказує на зміну самої тональності відносин зі США, і що її проведення вже багато про що говорить. При цьому вони відсувають на другий план те, що вносить ясність у цей пейзаж. Так, Рубіо не збирався спеціально кудись їхати, щоб вчергове вислухати сон рябої кобили, і більше того, у нього не було жодних пропозицій, які треба було висловити Лаврову.
Як бачимо з формату візиту держсекретаря, він вирушив на саміт АСЕАН, а не на особисту зустріч із конем. Ба більше, саме лапті впросили Рубіо на те, щоб він виділив час на проведення зустрічі, і він погодився. За даними Держдепартаменту, на все про все Лаврову було виділено годину часу, а за фактом вона тривала 35 хвилин. І в цей час повинні були вкластися «обговорення питань війни в Україні та ситуація навколо загострення ситуації в Перській затоці». Зрозуміло, що навіть одна з цих тем у режимі діалогу чи обговорення зайняла б набагато більше часу, а тим більше – обидві теми та «інші питання».
Тобто на прохання Лаврова Рубіо погодився послухати те, що той хотів розповісти, впродовж години. Що саме кінь може розповідати, загалом – зрозуміло всім, а тому вистачило половини цього часу, щоб переконатися у повній відсутності адекватності самого пацієнта і його шефа. Тому захід було згорнуто, а 25 хвилин, які залишилися, було використано продуктивніше – для проведення неформального спілкування з представниками інших країн регіону. І це не дивно, тому що адміністрація Тромба відверто змістила акценти своєї зовнішньої політики з Європи і навіть Близького Сходу якраз на Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Адже не є таємницею, що більшість військових активів, виведених або призначених для виведення з Європи, направляються на бази в цьому регіоні.
Тому контакти з представниками країн регіону, які так чи інакше готові стримувати китайську експансію, набагато цікавіші Рубіо, ніж слиняві фантазії Лаврова та прутіна. Не дивно, що після цього спринтерського заходу не було зроблено жодних заяв для преси і, відповідно, для преси цей перформанс залишився нецікавим. Ба більше, напередодні заходу закордонна преса взагалі не звернула на нього увагу, хоча якісь важливі події, що можуть привести до серйозних зрушень у вирішенні якихось проблем, завжди активно анонсуються з прогнозами можливих результатів переговорів. Тут нічого такого не було в принципі. Навіть преса курника утрималася від прогнозів, явно не очікуючи від цього шоу нічого конкретного. Єдине, що могло зацікавити журналістів, – то це наскільки гучно, і головне – душно, кінь напустив духу Анкориджа, але про це немає жодних даних, як немає даних і про колір його вуздечок та дзвін бубонців.
ЇЗДА ПО ВУХАХ
Ну, а лапті спробували продати своїй публіці цей захід так, що начебто американці самі хотіли зустрітися з нестерпно дотепним конем, який уміє розмовляти, і що Штатам цікаво, що там їхній цар знову виколупав зі свого носа, розповідаючи про те, як усе йде за планом. Можна не сумніватися, що публіка проковтне це без розжовування, бо жодної іншої інформації там майже немає. Ось що пишуть самі ворожі ЗМІ з цього приводу:
«У росії різко скоротилося споживання мобільного інтернету на тлі регулярних відключень зв’язку. У січні-червні 2026 року обсяг мобільного інтернет-трафіку загалом по країні впав на 22%. При цьому в москві показник скоротився на 30%, у Санкт-Петербурзі та Ленінградській області – на 18%, а в Краснодарському краї, Воронезькій, Івановській та Курській областях – більш ніж на 40%».
(Далі буде)