Добивайло (Частина 1)

Уперше опубліковано: 15.08.2018

Авторка перекладу: Світлана

На першому курсі будь-якого факультету «Право» будь-якого вітчизняного вишу викладається дисципліна «Юридична деонтологія». У двох словах, цей предмет закладає майбутнім юристам уявлення про те, що юрист може собі дозволити, а чого дозволити не може. Сам цей предмет у складі програми навчання виник недавно, а раніше питання, зібрані в рамках одного предмета, було розкидано серед інших дисциплін. Припускається, що якщо студент не пішов у профільний виш МВС чи прокуратури, наприклад, то, швидше за все, він планує займатися правозахисною діяльністю та виступати в ролі адвоката. Зазначений вище предмет здебільшого стосується захисників, або адвокатів.

Окрім іншого, там ідеться про те, які фундаментальні принципи має використовувати адвокат у роботі зі своїм підзахисним. Зокрема, йдеться про те, що захисник не повинен включати у процес роботи свої емоції чи вподобання. Це дуже важливо, тому що підсудний може звинувачуватися в найтяжчих злочинах, які тільки можна придумати, а склад інкримінованого злочину може бути вкрай огидного змісту. Проте адвокат має боротися за інтереси серійного вбивці, ґвалтівника чи розбещувача малолітніх. Саме у процесі досудового та судового слідства адвокат зобов’язаний сховати власні вподобання настільки глибоко, щоб вони не заважали справі.

Ще один важливий та основоположний момент – своїми діями адвокат не має права завдати шкоди підзахисному. Крім того, він не може вести справу врозріз волі підзахисного. Адвокат повинен пояснити зміст ситуації, в яку потрапив його клієнт, приблизно описати те, що на нього чекає і яка розв’язка може бути найвірогіднішою, а після цього запропонувати варіанти захисту. Але справа клієнта – який варіант він обере, а які варіанти відкине повністю, а можливо, клієнт сам висуне якийсь варіант захисту, і адвокат зобов’язаний надати йому тієї форми, яку передбачає законодавець. Словом, адвокат або абстрагується від суті звинувачення, висунутого проти його клієнта, і працює професійно і технічно, або відмовляється від його захисту. В будь-якому випадку, робота захисника прямо протилежна позиції обвинувача, і виконання цієї роботи має бути грамотним, творчим та впевненим.

Так повинно бути зараз, і так було й за совка. Сама суть адвокатської діяльності є правозахисною, і немає значення, яка країна чи який режим у тій чи іншій країні. Прокурор – звинувачує, адвокат – виправдовує. У зв’язку з цим досить цікаво виглядають матеріали, зібрані колегами, які отримали доступ до матеріалів кримінальної справи Василя Стуса.

Відверто кажучи, автор не раз уже стикався з архівними кримінальними справами совкових часів, де, крім вироку, нічого не залишилося. Всі матеріали знищуються на підставі внутрішньої інструкції, яка дає цю можливість, якщо матеріали справи не становлять наукового чи іншого інтересу. За щасливим збігом обставин кримінальна справа Стуса збереглася повністю, і багато питань, які обговорювалися в режимі версій чи здогадів, отримали своє документальне підтвердження. Ці дослідження дуже цікаві якраз у контексті скандалу зі зйомками фільму про життя Стуса. Як ми писали раніше, з фільму було видалено сцену суду, де адвокат Стуса діяв не як захисник, а як помічник обвинувача.

Схоже на те, що вилучення сцени зумовлено погрозами людей Медведчука на адресу знімальної групи. Майже одразу ці припущення підтвердилися, бо в Мережі з’явилася заява адвоката Медведчука про те, що він добиватиметься заборони фільму, якщо там буде зганьблено честь і гідність Медведчука. Взагалі важко уявити, як можна ганьбити те, чого немає і не було в принципі, проте таке враження від цього персонажа виникало просто за сукупністю його дій у найважчі для історії України моменти. Він завжди виступав на боці противника, але жодного разу не поплатився за ці свої дії.

Але ось із появою великого дослідження групи адвокатів, які вивчили матеріали справи, стали очевидними факти, відображені в матеріалах справи, з якими сперечатися марно. Вони стосуються саме того предмета, про який було написано вище, – волі підзахисного, його позиції щодо звинувачення та лінії захисту, а також того, як адвокат Медведчук діяв у цій ситуації і до чого це привело.

(Далі буде)