Історія субмарини

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

Нещодавно біля берегів Франції стався інцидент, коли було виявлено російський підводний човен під назвою «Новоросійськ», який сплив. Із цього приводу було висловлено різні думки, і якщо в західній пресі пишуть про те, що на субмарині сталася аварія, то лапті стверджують, що нічого подібного там не сталося. І ось один із французькопідданих надіслав нам текст інтерв’ю, який так і не потрапив у пресу. Під час цього заходу інкогніта особа з країни лаптів погодилася відповісти на запитання журналіста за умови нерозголошення її особи. Інтерв’ю виявилося досить довгим, а ми даємо його урізаний варіант. І він виглядає приблизно так.

– Що ви можете сказати з приводу підводного човна?

– Вона… якого підводного човна?

– Ну, того, що аварійно виплив біля узбережжя французької Бретані.

– Ви спочатку визначтеся з географією або історією. Відколи Британія стала Французькою?

– Ну, гаразд, просто біля берегів Франції.

– Це – інша річ, але хто вам сказав, що він сплив аварійно?

– Про це пише вся європейська преса.

– Мало що пише європейська преса. Вона вся – жовта. Користуйтеся нашою пресою, «Ізвєстіями», наприклад…

– То він сплив не аварійно? Тоді чому він це зробив? Адже підводні човни якраз і зроблені для того, щоб перебувати під водою.

– У всьому винні норми міжнародного морського права. Згідно з цими нормами, по протоках підводні човни повинні йти в надводному положенні, ось він це і зробив.

– Але саме там ніякої протоки не було.

– Нічого. Капітан вирішив спливти заздалегідь, щоб ніхто не звинувачував у порушенні правил.

– Гаразд, а тоді чому з нього йшов дим?

– Ну, це стара морська традиція. Будь-який військовий корабель як вітання може «дати шапку» димом, ось капітан її й дав. Когось привітав.

– Кого, наприклад?

– А дельфіни? Вони ж майже такі розумні, як і люди, тільки хреститися не вміють ось так.

Показує, як він уміє хреститися і кланятися.

– Тобто ніякої аварії не було?

– Абсолютно. Я навіть не розумію, звідки взагалі такі історії беруться.

– Але тоді чому ж його взяли на буксир і потягли до ваших берегів?

– А це дуже просто. Наш військовий міністр – не військовий, а економіст. Він порахував, що якщо човен ітиме своїм ходом, то це буде удвічі дорожче, ніж його тягтиме буксир. Мені це теж не дуже подобається, але нічого не вдієш – субординація.

– Але ж ви пам’ятаєте, як усе відбувалося з підводним човном «Курськ»? Тоді ж теж довго не зізнавалися в цій історії, то, може, й зараз усе склалося подібним чином?

– Гарне запитання, і дуже добре, що ви його поставили.

– Я просто хочу глибше зануритися в історію цього питання.

– Ну що ж, я готовий до цього, але тоді ви мене вже не перебивайте. Історія почалася з Рюрика…