Авторка перекладу: Світлана

Як усі вже знають, цієї ночі ворог завдав масованого і комбінованого удару по нашій енергетиці. Наслідки цього удару можна спостерігати самостійно. ВПС на цей момент ще не надали даних про кількість та номенклатуру засобів ураження, використаних ворогом, але, судячи з усього, був повний набір, включаючи аеробалістику, балістику, крилаті ракети та дрони. В першому наближенні картина атаки виглядає так:

Так вона починалася з вечора четверга, і це виглядало цілком звично. Тобто спочатку з кількох локацій було запущено дрони, і загалом їхній рух фіксувався за напрямком та кількістю. Принаймні, було зрозуміло, де рухаються групи цілей, і можна було припустити напрямок їхнього руху. Ну, а впродовж ночі полетіло і все інше. У результаті, знову ж таки – приблизно, атака виглядала ось так:

Якщо ця інфографіка відповідає справжньому розвитку подій, то з неї випливає, що Київ не був головною ціллю, бо і балістика, і крилаті ракети, і дрони летіли не лише по столиці, але, як видно з наслідків, у столиці сталася якась аномалія. Не здивуюсь, якщо все, що летіло, було пропущено, і суб’єктивно такого не було вже кілька років поспіль.

Щось подібне, але в частковому варіанті, було, коли прилетіло по клініці «Охматдит». Але тоді ППО активно працювала всю ніч, а під ранок склалося враження, що хтось смикнув рубильник, і було пропущено все, що летіло на фінальній стадії атаки. Хоча перед цим більшість засобів ураження ворога було перехоплено. Але сьогодні, знову ж таки – суто суб’єктивно, ситуація виглядала інакше.

Від першого сигналу повітряної тривоги і до останнього сигналу на відбій особисто я не чув роботи ППО взагалі. Звісно, перехоплення балістики має свої тонкощі у плані звуку, і якщо це відбувається на якійсь відстані, то визначити, що це було – вибух у повітрі чи приліт, можна за певними ознаками, але для цього треба мати миттєву інформацію про те, що чують на відстані з десяток кілометрів від тебе.

Тобто в такому випадку можна застосувати метод примітивної тріангуляції, що дає уявлення про те, де було джерело звуку. Але з дронами все просто. Коли він пролітає за кілька десятків метрів від тебе, то його чудово чути, і, напевно, всі мають уявлення, про що тут ідеться.

Так от, сьогодні було чути звуки важких вибухів, і я не можу напевне сказати про те, що чув, – приліт чи перехоплення балістики. І в цьому сенсі не можу міркувати про те, чи працювала ППО по балістиці, і якщо працювала, то наскільки успішно. А ось роботи по дронах – не чув, хоча зазвичай у моїй локації ця робота ведеться настільки інтенсивно, що не побачити її, а тим більше – не почути просто неможливо. Цього разу як мінімум три-чотири дрони пролетіли поряд, і їх було чітко чути. За звуком прольоту та з досвіду численних нальотів я приблизно знаю, коли починають працювати зенітні засоби – гармати і кулемети. Зазвичай це кілька секунд після максимального рівня звуку мотора дрона. Цього разу такого не спостерігалося. Чому – сказати складно.

(Далі буде)

5 коментар до “Роздуми про нічну атаку (Частина 1)”
  1. Повністю згоден,під час двох останніх атак на Харків не було роботи ППО.А ні кулеметних пікапів,а ні чогось більшого.Два рази десь по 20 шахедів прилітала та ніхто не стріляв по них.

  2. За Троєщиною роботу ППО чув. Стріляли і кулемети, і якісь ракети

  3. не тільки в Києві і Харкові, у нас теж все прилетіло, з двадцять мопедів і декілька ракет. Якась мабуть домовленість у нашого найвеличнішого з хуйлом….

  4. Ну під Києвом працювало як завжди. Навіть здалося, що активніше ніж завжди

  5. Солома, Чіта працювала стовідсотково але з-за зливи дронів чутно не було

Коментарі закриті.