«Что ж ты, фраер…?» (Частина 2)

Ба більше, вже з того боку починають прилітати гострі шпильки на адресу царя. Поки що вони виглядають не дуже небезпечно, але тут важлива їхня наявність. Мені вже кілька разів довелося спіткнутися об фразу, явно згенеровану відомством, що знається на пропаганді і має інструменти цієї пропаганди. У різних варіантах фраза звучить приблизно так: «Звісно, в Україні ми воюємо з НАТО, але про свої втрати ми більш-менш знаємо, а ось про втрати НАТО ніхто не чув, і це означає, що НАТО нас нищить без єдиних втрат для себе, або щось тут не так». Словом, сьогоднішні заяви прутіна явно поставлять під удар цензури пісню про фраєра, який здав назад.

Ну, а більш глибокі дослідники звертають увагу на те, що азербайджанський літак було збито майже рік тому, і тільки зараз прутін вирішив озвучити ці вкрай неприємні речі. При цьому він мав безліч можливостей зробити це раніше, хоча б у Пекіні на початку вересня, коли там були і Алієв, і прутін. Але нічого цього не сталося. А це вказує на те, що за цей час сталося щось таке, що змусило прутіна публічно принизитися перед Алієвим.

І тут уже політ фантазії може вести в будь-який бік, але очевидне одне. Прутін явно розраховував на якісь суттєві результати свого літнього рішучого наступу. Про це раніше з явним сарказмом говорив Похмурий кінь Лавров, і навіть Лукашенко щось таке розповідав, мовляв, треба швидше погоджуватися на вимоги прутіна, а то буде зовсім погано, а воно он як усе обернулося. За цей місяць на землі прутінці отримали низку дуже болісних контрударів, і незважаючи на зовнішній спокій, втрату кількох бригад під Добропіллям, причому частину військ було методично знищено нехай і в невеликих, але все ж таки котлах.

Крім того, у вересні-жовтні винесення інфраструктури у глибокому тилу набуло вигляду катастрофи. І тут справа не тільки в тому, що вже було знищено чи виведено з ладу, а й у тенденції. Адже якщо все триватиме в такому темпі, то ситуація стане просто катастрофічною. Як виявилося, до такого розвитку подій ніхто не готувався, а навіть ті наслідки, які вже настали, навіть у кошмарному сні не могли наснитися. Ба більше, частину того, що трапилося у глибокому тилу, доводиться замовчувати і ховати від публіки, як це, наприклад, трапилося з нафтобазою у Феодосії, що продовжує горіти.

Тобто маса подій, що сталася за цей час, явно закрила тему супернастання кінця весни – літа – початку осені. Мабуть, фюрер ще сподівався на те, що останнім ривком щось вдасться змінити. Можливо, під Добропіллям це був саме він. Але в результаті успіх, який начебто намітився, обернувся катастрофою, бо, можливо, вперше ЗСУ продемонстрували не лише оточення військ противника, а й їх методичне знищення. Якщо хтось пам’ятає, раніше противника витісняли, а тут пішов інший розклад. І це стало завершальною нотою літнього наступу.

Цілком можливо, що, дивлячись на все це, прутін послухав пропозиції чобіт про те, як вони можуть покарати Азербайджан, і вирішив дати в задню. І тут так сталося, що все збіглося зі словами старої босяцької пісні. Тож над нею нависла реальна загроза цензури. А там хтозна, можливо, цензура дістанеться й неофіційного гімну курника – пісні «Владимирский централ».