Наліт. Післясмак (Частина 2)

Отже, сьогодні надвечір ЗСУ завдали серію ударів по ТЕЦ та великій електричній підстанції в Бєлгороді. Бєлгородівці з подивом виявили, що світло погасло скрізь, а разом з ним зупинилося і все інше. Ми чудово знаємо, як це працює, а вони сьогодні це побачили особисто. Хоча перед цим вони побачили, як працюють «уламки», коли вони падають на території промислового підприємства і в результаті горить суха трава на площі 30 квадратних метрів.

Щоправда, місцевий гауляйтер записав відеозвернення на темній вулиці, в якому розповів про те, що завдано удару по інфраструктурі і тому Бєлгород перетворився на аналог планети Шелезяка – світла немає, води немає, зв’язку немає, настрою немає. І це при тому, що по-гарячому, коли ще не було зрозуміло, що трапилося, було видано повідомлення про те, що всі ці проблеми спричинено «несприятливими погодними умовами».

Але згодом у Мережі з’явилися відео, як ці неприємні умови прилітають по ТЕЦ, а за різними даними, згодом там пройшло «добивання» щойно атакованої інфраструктури, щоб двічі не вставати. Судячи з кадрів відео, прилетіло справді щось масивне, і екстрені служби, які виїхали на місце події, можуть лише зробити посилений перекур, і нічого більше. Їм там просто нема чого робити.

Що тут важливе? Противник, без сумніву, розуміє, що приблизно те саме очікує як мінімум Курськ і Брянськ, розташовані приблизно на такій відстані. Тож відтепер удари по нашій інфраструктурі будуть обертатися тим самим на території противника. А практика показує, що вирізання будь-яких об’єктів противника починається біля кордону, а потім швидко рухається вглиб курника. А ми ще раз підкреслимо, що біля нашого кордону розташована найщільніше заселена частина території супротивника. Тому тепер, коли по Україні проходить атака, подібна до сьогоднішньої, лаптям слід робити ставки на те, кому прилетить симетрична відповідь. Ну, і звісно, дивлячись на те, як їхнє місто занурюється в темряву, вони можуть щиро сказати: «Спасибо деду за отето».

Але це – наочні та очевидні наслідки, подробиці яких поступово заповнюють Мережу, але є ще один момент, який поки що не дуже очевидний, але одного разу може стати на повний зріст. Пов’язаний він із ось цією картою.

Як видно, ворожі стратегічні бомбардувальники практично завжди запускають крилаті ракети з двох місць: північної частини Каспійського моря або все частіше – з неба Саратовської області. Але, як ми знаємо, ЗСУ зараз посилено виносять ППО противника, яка опиняється в зоні досяжності засобів ураження. Насправді зенітний щит там настільки стерся, що в деяких місцях у ньому утворилися серйозні дірки.

Те, що дрони пролітають пачками, користуючись цими дірками, ми вже добре знаємо, а як щодо літаків? Скажімо так, якщо пара наших аеропланів прослизне в таку дірку і вирине в Саратовській області якраз у момент, коли туди вийдуть бомбардувальники для пуску ракет, то далі буде справа техніки. І щось мені підказує, що таке може статися дуже скоро.