«Картина без масла» (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Тобто ефект від цих ударів виявився навіть глибшим, ніж на те можна було очікувати. З одного боку, галузь справді вийшла на межу, коли більше немає ресурсів для відновлення. А з іншого боку, ця ситуація виставляє царя дурнем, бо його грізний указ, який обіцяє репресії тим, хто не відновлює пошкоджені НПЗ, тепер схожий на те, що фюрер сів у калюжу. Не просто сів, а з грізним виглядом став пускати бульбашки повз валізу. Про це лапті поки не пишуть, але їхня власна преса дуже акуратно, посилаючись на Блумберг, коментує ситуацію приблизно так:

«Нальоти українських дронів на НПЗ, що опустили нафтопереробку в росії до 20-річних мінімумів і спровокували дефіцит бензину і дизеля в регіонах від Східного Сибіру до Ленінградської області, вдарили в серце нафтової економіки… Державна «Роснєфть», найбільша нафтова компанія країни, на яку припадає кожен другий добутий із надр барель, переживає дедалі більші фінансові та технічні проблеми через удари ЗСУ… Навіть два місяці війни в колишньому режимі можуть призвести до довгострокового удару по бізнесу «Роснєфті», якій стає все складніше і дорожче ремонтувати пошкоджені нафтозаводи».

Далі йде нагадування про те, що тільки з початку поточного року ЗСУ завдали 114 ударів по НПЗ, і більшість постраждалих заводів якраз належить «Роснєфті». З 12 уражених заводів компанії найбільших збитків завдано найбільшому в європейській частині курника і одночасно – основному постачальнику палива до москви Рязанському НПЗ. За цей час він чотири рази зазнавав атак, а в результаті так і не зміг відновити свою працездатність хоча б на якомусь прийнятному рівні, не кажучи вже про максимальний. І ось головне, що тут зазначено:

«Потреби заводів у ремонтах і обладнанні та відповідні витрати накопичуються на балансі «Роснєфті» та досягають рівнів, підтримувати які компанія вже не може… Проблемою для компанії стає ремонт вторинних установок НПЗ, на яких виробляється моторне пальне: через санкції західні запчастини для них недоступні, а китайські та російські аналоги доводиться чекати місяцями, при тому що вони часто несумісні з уже наявним обладнанням. Спроби захистити НПЗ за допомогою протидронових сіток, сталевих кабелів і навіть морських контейнерів виявилися неефективними».

Ось за що прутін оплатив весілля синка Тромба і скупив більшу частину його обваленої криптовалюти, і, відповідно, Додік відпрацьовує ці гроші своїми промовами про сумний дизель і вимоги до України не бити по нафтозаводах. А це означає, що залишилося зовсім небагато до того моменту, коли нафтова халабуда почне руйнуватися. Але не тільки вона.

Просто зараз ворожа преса пише про те, що вже починаються проблеми з мобільним зв’язком, і вони викликані не лише тим, що неможливо закупити західне обладнання для розвитку системи та заміни елементів, що відпрацювали своє, але й тим, що операторів зобов’язали перейти на імпортозаміщене обладнання власного виробництва. От тільки такого обладнання немає. Максимум, що місцеві кулібіни примудряються зробити, – це зібрати франкенштейнів із вузлів та агрегатів імпортного виробництва.

У зв’язку з цим просто чекаємо того моменту, коли проблема дійде до своєї межі, після чого з’являться заяви про те, що цей мобільний зв’язок – задарма нікому не потрібен. Від нього одні неприємності, а тому поки йде війна, його треба зовсім заборонити як ідеологічно чужий. Є ж телефони з вертушкою, або зрештою, можна взагалі повернутися до витоків, щоб, піднявши слухавку, можна було сказати штучному інтелекту: «Панночко, з’єднайте мене зі Смольним». Воно і сек’юрно вийде, і ніякої тобі розпусти, а головне – не треба принижуватись і тягнути піратське обладнання. До речі, можна згадати старі часи і ще раз бахнути з гармати крейсера «Аврора»…