Скажімо так, з таких «Олімпів» таким чином не звільняються. Там можуть поставити умову відходу по-хорошому: мовляв, пиши «за власним бажанням» або приберемо по-поганому. А ось з Козаком — інший випадок. Він дійсно пішов самостійно, тому що це свідчить про його абсолютно інше бачення перспектив, небажання розділяти відповідальність за них і, головне, — за ним стоять вельми впливові й могутні люди, які саме в такий спосіб показали цареві своє «фе».

А фокус тут у тому, що третього варіанту вирішення цієї проблеми немає. У такому разі потрібно зробити вигляд, що воно є, просто недалека публіка не може бачити того, що бачить мудрий цар. А єдине, що путін звик робити в таких випадках, — відвертати увагу від проблеми. І чим гостріша проблема, тим гучнішою має бути подія, що лежить в основі заходів прикриття. І ось наліт на Київ якраз і повинен показати «нашу відповідь Чемберлену», хоча всім розсудливим жителям курника вже давно зрозуміло, що цей алгоритм не працює і що такі фокуси одного разу призведуть до того, що масово прилетить по москві, чого ще жодного разу не було.

Але старого собаку новим фокусам не навчиш, і сьогодні була здійснена така спроба. Напевно, буде зроблено ще кілька спроб атаки саме Києва, оскільки удари по Харкову, Дніпру та Одесі вже не збуджують ні самого літнього диктатора, ні його кровожерливу публіку. Їм потрібен вигляд палаючого Києва. Тільки річ у тім, що навіть у найвірніших прихильників путіна є розуміння того, що відбувається насправді.

Так, вони щойно розповідали про те, що економіка розвивається небаченими темпами, а продуктові картки готуються ввести не через проблеми в економіці, а навпаки, від найбільшої турботи про населення, особливо про його бідну частину. Нібито таке може собі дозволити тільки міцна країна з мудрим керівництвом та ефективною економікою. Але фокус у тому, що рівно те ж саме розповідали в совку перед тим, як він завалився. Проте в самому військовому відомстві після спілкування з царем говорять таке:

«Володимир Володимирович сказав, що удари по НПЗ — це вкрай серйозна проблема, яку потрібно терміново вирішити. Думаємо, як виконати наказ».

Ми можемо підказати «чобіткам», як це зробити. Якщо наказ полягає в тому, щоб ЗСУ перестали бити по НПЗ, то треба вдарити першими й так, щоб там живого місця не залишилося. Можна не сумніватися в тому, що після цього ЗСУ перестануть бити саме по цих активах. Але знову ж таки, військовим можна віддавати будь-які накази, наприклад —” Київ за три дні”, але вони зможуть зробити тільки те, на що здатні, і не більше. А в даному випадку вони знають про те, що зенітних засобів у них не вистачить і що самі зенітні засоби не розраховані на таку війну. Це ж розуміють і в його ближньому колі.

«Удари по НПЗ стали дуже серйозною проблемою, через яку страждає економіка. Наприклад, зараз через подорожчання бензину та загрозу зростання всіх цін є ймовірність запровадження продуктових карток. Це потрібно припиняти. Військові та місцева влада в регіонах повинні вжити термінових заходів. Інакше заходи будуть вжиті щодо них».

Ось воно як! Виявляється, економіка страждає? А як же браві розповіді про те, що вона зростає нестерпними темпами? І картки, як виявилося, не від турботи про населення, але є наслідком піке нафтової промисловості. Тут уже треба вирішити, що робити: або труси одягти, або хрестик зняти. До речі, про хрести. На тлі цього розриву шаблону, коли за те, що дід не хоче закінчувати війну, вимагають карати місцевих гауляйтерів, із хрестами й хоругвами в напрямку корита рушила церква, яка відчула можливість зачерпнути з нього так, як цього не траплялося раніше. Там пішла пора рекламування спеціальних хрестів, ікон і заклинань, які здатні збивати буквально все. Тому попи зараз впевнено відтісняють «чобітків» і розповідають наступне:

«Ми також знову повернулися до ідеї провести хресні ходи на НПЗ та інших важливих для життя Росії та нашої Перемоги в СВО об’єктах. Якщо нічого іншого не допоможе, підемо на такий захід. Віряни в низці регіонів уже до нього готуються».

Загалом, хрестові походи, з мощами й щами, вже готують повним ходом і схоже на те, що це — єдиний, дійсно новий спосіб викривлення реальності, який залишився в розпорядженні путіна. І між іншим, це бачимо не тільки ми, а й ті, хто в курнику в це мракобісся ніколи не вірив, але вірить у свої банківські рахунки. Тому нічний наліт був відчайдушною спробою царя створити видимість його реакції на те, що відбувається і куди все рухається. Спроба не зарахована.

4 коментар до “Показові події (Частина 2)”
  1. >>> Віряни в низці регіонів уже до нього готуються
    йой, не до того їх готують
    є в мене чуйка що хуйло дасть наказ прив’язати заручників по ще не зупинених НПЗ у якості живого щита.
    не забуваємо його пряму мову: “мьі будєм стАять за жєнщінамі і дєтьмі а вьі папробуйтє стрєльнуть”
    цьому нелюду без різниці за ким ховатися – чи то за чужими чи то за своїми.
    якось так…
    П.С.
    от тільки на 11 році війни це нам має бути абсолютно по ̶Х̶У̶ (координатам об’єктів)

  2. > Там пішла пора рекламування спеціальних хрестів, ікон і заклинань, які здатні збивати буквально все. Тому попи зараз впевнено відтісняють «чобітків»
     
    От ми з їхніх попів глузуємо, а вони ж мають рацію. Судячи з успіхів СБС ЗСУ, засоби ППО “чоботів” дійсно не кращі за ефективністю за засоби ППО попів: вона в них така же нульова. А попи можуть брати тим, що діди, які ухвалюють рішення, можуть думати, а раптом бог справді існує, й воно хоч щось дасть у порівнянні з ППО “чоботів”.

  3. Як каже Автор, буває корисно дивитися не лише на те, що пацієнт у певних умовах каже і робить, а й на те, чого він не каже і не робить, хоча начебто міг би. І от тут постає питання, якщо все вже так іде, що скоро дійде до продуктових карток (а кацапи ж теж у курсі історії розвалу совка), чому прутло не розстібує ширинку, й не починає знову грозити “Орєшніком”? З чим щось не так?

Коментарі закриті.