Щось змінилося

Намітилася дуже позитивна тенденція в тому, як ЗСУ завдають ударів по ворожих нафтопереробних заводах, починаючи з Волгоградського, а тепер це можна говорити і про Новошахтинський НПЗ, який був, а може і залишається, у власності Медведчука. Як ми пам’ятаємо, удар по Волгоградському заводу виявився незвично потужним і крім звичної установки первинного очищення нафти, були підірвані обидва нафтопроводи, якими на завод постачається нафта. Скажімо так, до цього удару ми нічого подібного не спостерігали. Та й сам приліт по технологічній колоні теж виглядав не так, як раніше. Вибух виявився або набагато потужнішим, або припав в якесь інше місце, що забезпечило величезну вогненну кулю після вибуху.

Ну а за кілька днів там стався новий вибух, який призвів до ще більшої пожежі, від масштабу якої місцеві жителі впали в повний захват, оскільки таких піротехнічних ефектів вони ще ніколи в житті не спостерігали. Лапті тут же намалювали версію про… правильно, про порушення техніки безпеки. Зварювальник Ваня щось там варив, іскра потрапила не туди, після чого — «впала свічка на килим і запалав він, як»… як у тій пісні. Але всім же зрозуміло, що перед початком будь-яких вогневих ремонтних робіт, усе паливо має бути злито і всі трубопроводи перекриті так, щоб на місці робіт не було взагалі нічого, що може горіти. А ми ж знаємо, що ЗСУ не соромляться «грати на добивання» і, найімовірніше, це був якраз той випадок і знову прилетіло (якщо це таки прилетіло) щось відверто більш потужне.

І ось тепер, така ж доля спіткала Новошахтинський НПЗ. Приліт там трапився якийсь зовсім інший, оскільки пожежа на заводі, станом на середину дня — не загашена і за свідченням місцевого населення — завод вигорає просто дотла. Тобто, йдеться вже не про пошкодження або виведення з ладу якихось окремих установок, а про повну ліквідацію НПЗ як окремої, виробничої одиниці. Горить там так, що місцеві жителі вже починають панікувати. Їм уже плювати на сам завод, але їх турбує те, що їм уже нічим дихати.

Причому, цим самим місцевим жителям було все одно, коли вони бачили, що на заводі, що стоїть біля кордону України, постійно вантажаться паливом військові цистерни. Їх не цікавило те, що з їхньої ж локації, по Україні відпрацьовують «Шахедами». З цим якраз не було проблем, а от з тим, що їх завод «дав шапку» і чорний дим укрив небо, це — інше. А ще вони скаржаться на те, що і вода в крані вже віддає горілим і пити її рішуче неможливо. Мабуть, вони якось зовсім по-іншому уявляли собі війну. Принаймні, абсолютно не так, як тепер її доводиться спостерігати з власних вікон.

А ми тільки можемо припустити, що по заводах почали працювати якісь більш потужні засоби ураження і тому їхній приліт створює куди більш серйозні руйнування, яких до цього часу ворог просто не бачив і не міг собі уявити. І якщо дійсно, підсумком таких нальотів стане повний вихід з ладу всього заводу, то далі піде зовсім інша гра, яку вони собі не могли побачити навіть у кошмарному сні.