ФІЛОСОФ І ЙОГО УКРАЇНСЬКІ (?) ПОСІПАКИ
Огляд подій у курнику почну з дещо незвичної новини, а саме з того, що колеги надіслали черговий опус вусатої істоти, яка має прізвисько «Корч». Ніколи не цікавився думками цього пацієнта, але тут він розказав про ТЦК. Мабуть, усі вже бачили це відео і я не маю бажання приводити його тут як посилання. Але таке ставлення до Корча в мене склалося вже давно, відразу після того, як він засвітився у президіумі якогось «євразійського» сходняка, який проходив у москві. Звідти є світлини і відео, де поруч із Дугіним, якого на расії чомусь називають філософом, сидить сам Корч і ще оди пацієнт, якого загал знає як «Люся», або «Вологі губки».
Ще у той момент я добре знав, хто такий Дугін і що він, свого часу, отримав допуск КДБ до архівів СС, зокрема того, що напрацювала її окультна структура «Аненербе». Ще в часи розвалу совка він започаткував цикл телепередач, під загальною назвою «Таємниці Третього Рейху», чи щось таке. Так от, у тому циклі були представлені звʼязки Гітлера і Гімлера з низкою окультних структур, які існували наприкінці 19-го – на початку 20-го сторічь. Тоді ведучі того циклу озвучували надбання Дугіна в плані саме звʼязків і хто за ким стояв. Ведучі не приховували захвату від того, що їм стало відомо, а через них читався і захват автора цього циклу – Дугіна, тим, як окультні технології допомогли Гітлерові опанувати масами і стати фюрером нації.
Під час перегляду цих випусків було враження, що автор текстів намагається стримувати своє почуття ейфорії від цих так званих досліджень. А стримуватися доводилося тому, що багато чого, що розповідалося по цій темі, перекликалося з першою частиною твору Гітлера «Майн Кампф». У ті часи багато що змінювалося і Дугін обачливо гальмував, щоб не опинитися у лавах неофашистів, хоча звідти вже добре тхнуло саме цим.
А далі, коли у пресі потроху зʼявлятися ідеї «євразійсьтва», стало зрозуміло, що Дугін узявся за адаптацію напрацювань Третього Рейху до реалій тодішньої россії. І от саме у той час серед найактивніших діячів «євразійського», а по суті – неофашистського руху, опинилися Корч і Люся. Люсю тоді я ще не ідентифікував, як щось відоме і таке, на що слід звертати увагу, а от Корч вже посилено імітував «українського націоналіста». І вже тоді це виглядало як нонсенс. З часом, коли Дугін вже майже офіційно став батьком «руського фашизму», а Люся став чимось там в ОПі, то усе стало на місце.
І от саме останній виступ Корча змусив заховати огиду куди подалі і продивитися стрічку Дугина та що він пише окрім свого відвертого фашизму. На диво, там вдалося знайти дещо цікаве, з чим варто ознайомитися тим, хто якось писав нам про те, що Люся – суворий розвідник, а мокрі губи в нього для того, щоб відволікати увагу ворожих спостерігачів. От що пише «філософ»:
Судячи з усього, Люся не брехав про те, що він десятки разів ходив по тилам ворога і перетинав лінію фронту. Просто він не уточнював, а ніхто його і не питав про те, з якого боку він перетинав лінію фронту, і ким був ворог, по чиїм тилам він проходив. У цій цитаті є відповідь на це несподіване питання. Але у Дугіна вдалося знайте ще одну цікавинку.
Тож, коли вибухнуло авто Дугіна, в якому за кермом опинився не він сам, а його дочка, така сама, як і «папаша», то відпрацювати могли і самі лапті, щоб «філософ» або стулив пельку, або відкинув копита.
Дугин не зміг зрозуміти одне. дотямити.. що “голови” в них не було ніколи.
була, але вона протухла.
“Майн Кампф”дуже нудна книга,але у ней е багато корисного.Наприклад як збудувати народну партію без великих грошей олігархату,як здобувати політичну популярність,як організовувати низові ячийки та осередки однодумців та як відстоювати своі ідеі перед конкурентами та жорстокой владой.Без усього цього жодна наша “партія” не мае майбутнього -скінчились донори-ляльководи і автоматично скінчилась і іх “партія”.
Це тому що саме “партія”
КГБ не керувала в срср, це була виконавча структура під прискіпливим партійним контролем. контроль завершився і система пішла у рознос. це закони любих систем – відсутність зворотного зв’язку і загибель це лише питання часу. це торкається доречи не лише раши…
Свого часу був такий “Наркомконтроль”, зараз КРУ.
Помилкове твердження. КДБ (ЧК) завжди керував і зараз керує СРСР. В тому числі і нинішньою Україною. І контроль ніколи не припинявся. Якщо коротко, то так звана перестройка – це операція “Перестройка”. Спробуйте подивитись на картину здалеку через цю призму і все стане на свої місця. Мета – модернізація і контроль над ворогом (Заходом). В цілому вона досягнута. Ви можете поставити сакральне запитання – “гдє ваші доказатєльства?”. Відповідаю – реакція Заходу на 08.08.08, 10.04.10 і 2014-й. Захід боїться, чого раніше не спостерігалось. І для цього є підстави.
Ще раз спробую пояснити, КБД – це виконавча структура, так само як ФБР є виконавчою структурою влади США.
Ну от дивіться: Україна є демократичною країною де основним законом є Конституція України. Він правий. Іноземні розвідки потроху теж до цього йдуть. Нарешті.
І щоб уникнути непорозуміння: воно де юре так і є, у нас. А от де факто не все так однозначно інколи. Конституція, наприклад, у декого на паузі. Аж до подвійного громадянства. І дуже від цього всього сумно.
А, так ви не тільки читаєте конституцію Московії, а ще й вірите в те що там написано?
Люди шукають собі місць, які найкраще допасовуються до їхніх власних бачень. Але вони навряд чи колись допасовуються ідеально. І тому дві окремо взяті людини в одному й тому же місці можуть вельми сильно відрізнятися одна від одної.
майже заздрю вашій витримці проводити ці дослідження калу.
“мы потеряли всё…” (с)
Ніяк недоімперці не засвоять, що те, що вони нібито “патєрялі”, їм ніколи й не належало. Просто російську гідру з її завойовництвом, шовінізмом, расизмом, фашзимом, нацизмом та “скрєпним” насильством послали за одним дуже глибоководним корабликом. Ця гідра історично кожного разу наступає на ті ж граблі.
В одном из британских документальных фильмов о Второй мировой войне филиппинка рассказывает, что в её родном городе японцы практиковали самурайскую традицию отрубания голов. Она видела, как бегущие люди без голов продолжали бежать.
А самураи шо, тоже бегали по филлипинам, и на бегу рубили головы? Может стОит критически относится к источникам “одна баба сказала”?