Вперше опубліковано: 12.02.2017
Авторка перекладу: Світлана
ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ
Минулого тижня (літо 2025 року) прутін пояснив своєму стаду, що війна з Україною – це не захоплення чужих територій, а так він повертає своє. За великим рахунком, «своє» знаходиться в його валізах, але в цьому випадку важливо те, що прутін не розповідає нічого нового. Та сама аргументація вже застосовувалася до нього і вилилась у криваву бійню. Зараз він робить точнісінько те саме, бо він – неосвічений і безталанний тип, не здатний придумати щось своє, крім валіз, звичайно.
***
Досі актуальним є питання про те, за що совок загубив близько 30 мільйонів власних громадян. Банальні відповіді на кшталт «боротьба з фашизмом», «за свою землю» або «захист від тотального знищення» насправді не мають жодного смислового навантаження. Адже з часів Сунь Цзи відомо, що війни ведуться за матеріальні ресурси, шляхи сполучення і торгівлі або за якісь стратегічно важливі об’єкти, також пов’язані з двома умовами, зазначеними вище. Тому абстрактні пояснення не можуть вказати на причину війни.
Проте коли відкривається істина, вона не влазить у людські голови, куди під зав’язку завантажено суміш фантазій, маячні і якихось жахливих пропагандистських конструкцій. Але все це зроблено професійно і так, щоб туди більше нічого не помістилося. Будь-які документи й факти відкидаються, оголошені фальшивками, а фальшивки оголошуються істиною в останній інстанції, якій слід поклонятися, тому що «дідивоювали».
Воно і зрозуміло, бо тут тільки почни копати, і усталена теорія початку Другої світової війни обвалиться, як картковий будиночок, а цього не хоче вже ніхто. В будь-якому випадку, ключовим моментом усієї цієї історії є вже незаперечний факт того, що Вермахт пішов на найгрубіше порушення фундаментального принципу наступальної війни – триразової переваги сил і засобів перед противником, який обороняється. Нема переваги – нема наступу, особливо масштабного.
Усі світові джерела, в тому числі й деякі російські, вказують на те, що Німеччина та її союзники станом на ранок 22 червня 1941 року не мали чисельної переваги за жодним із багатьох компонентів бойової міці свого ударного угруповання. Ні танків, ні літаків, ні артилерійських гармат, ні особового складу в Німеччини не було не те що утричі більше, а просто було менше, ніж у совка.
До початку бойових дій німецька розвідка мала досить чітке уявлення про те, що розташовано біля кордонів Німеччини, а також про те, що ці сили готуються робити. Це означає, що у ставці Гітлера чудово уявляли співвідношення сил, яке дозволяє розпочати масштабну наступальну бойову операцію проти совка, проте ця операція розпочалася і виявилася фантастично успішною.
Через те що німецьких військових навряд чи можна було звинуватити в авантюризмі, доводиться припустити, що це було вимушене рішення, зумовлене тенденцією різкого погіршення співвідношення сил. Мало того, наступ можна було здійснити тільки в тому випадку, якби все вказувало на певний проміжок часу, коли противник (совок) міг зібрати класичне ударне угруповання із зазначеним вище співвідношенням сил і засобів.
Усе це випливає з даних про склад і чисельність протиборчих армій і не стосується тих планів наступу, які, безумовно, були в обох сторін. Однак найважливішим у цьому випадку є те, що лідери обох сторін особисто дали пояснення того, що має відбутися і відбулося.
(Далі буде)