Тиха війна (Частина 2)

Резидентом у Тайбеї став уродженець Тайваню Цай Сяоган. Ще будучи підлітком, він поїхав на навчання до Шанхаю, де потрапив у поле зору китайських комуністів і відтоді почав рости як партійний функціонер. Володіючи декількома мовами, в тому числі японською, він став провідним фахівцем в армійській контррозвідці та спеціалізувався на перевербуванні японських полонених. Його успіхи були настільки разючими, що керівництво доручило йому скласти методичний посібник з вербування та перевербування, що він і зробив.

Після закінчення війни з Японією влітку 1946 року він прибув до Шанхая, де вже діяв під прикриттям і у зручний момент пішов з військами Чан Кайші на Тайвань. Там він дуже швидко розгорнув найпотужнішу агентурну мережу, що займалася вербуванням військових чинів, які мали саботувати оборону острова під час проведення НВАК десантної операції.

Слід зазначити, що успіхи Цай Сяогана були просто приголомшливими. Вже до 1948 року він мав близько 300 агентів, і переважно – армійських офіцерів, які давали потік інформації, що допомагав командуванню НВАК готувати план вторгнення. У 1949 році, коли пройшла завершальна частина виходу військ Чан Кайші на Тайвань, Цай Сяоган мав понад 1 300 агентів та близько 50 000 активістів, яких можна було виводити на різні акції протесту, дестабілізуючи й без того хитку ситуацію на острові.

Найбільшою і справді феноменальною здобиччю резидента став двозірковий генерал Ву Ші. Він командував одним із управлінь Генштабу і мав доступ до найтаємніших документів і планів оборони острова. Крім того, генерал Ву зняв копії з документів і карт, що показували поточний стан оборони ділянок узбережжя, які НВАК розглядала як зону висадки. Окремо генерал надав плани фортифікації та розміщення артилерії, а також він скопіював плани оперативного розгортання військ на випадок вторгнення комуністів на острів.

Тобто він скопіював усе те, що Тайвань готував проти вторгнення НВАК, і через те що добути документи було половиною справи, Цай Сяоган організував блискучу операцію з перекидання всіх добутих документів на материк. Це завдання виконала офіцерка Чжу Фенчжі, і в результаті керівництво Народно-визвольної армії Китаю отримало все, що потрібно для організації вторгнення на острів.

Однак і Чан Кайші був не простим і розумів, що відступ був ідеальним часом для введення ворожої агентури. Трохи згодом, аналізуючи різні події, він дійшов висновку про те, що потужну агентурну мережу в його лавах уже розгорнуто і вона працює повним ходом. Зокрема, він бачив, наскільки успішно противник діє у плані розкладання його армії. У зв’язку з цим він зосередив свої зусилля на організації контррозвідки, яку особисто і контролював.

Перший успіх служби відбувся у вересні 1949 року, коли вдалося ліквідувати цілу агентурну мережу в місті Кілунг. Нитки від неї повели далі, і невдовзі вдалося виявити кілька агентурних осередків на півдні Тайваню. Вже до січня 1950 року вдалося розгромити більшу частину підпілля та вийти на резидента Цай Сяогана. В результаті блискавичної операції його вдалося затримати, але той, використавши свої здібності супершпигуна, зміг обдурити охорону і втік. Але все відбувалося на острові, і тікати було особливо нікуди. Якийсь час Цаю вдалося ховатися в районі свого рідного міста Чанхуа, але там його знову затримали, вимотаного та знесиленого.

У такому стані Цай не зміг втримати своїх таємниць та пішов на співпрацю. Контррозвідники гарантували йому життя, грошову винагороду, і, крім того, вони вже вийшли на його кохану жінку, якій теж надали гарантії безпеки, і Цай здав усю, в тому числі найціннішу агентуру.

На підставі цієї інформації служба безпеки провела блискавичну операцію із зачистки армії від китайської агентури. Серед затриманих були генерал Ву Ші, офіцерка Чжу Феньчжі та десятки інших високопоставлених офіцерів. Агентурна мережа перестала існувати, а армійське керівництво вжило термінових заходів для зміни всієї системи оборони Тайваню.

Чан Кайші надіслав сигнал Мао у вигляді великих статей та фотографій, розміщених у центральній пресі Тайваню, де було вказано імена розкритих агентів та фотографії їх розстрілу в центрі Тайбея. А сам Цай Сяоган перейшов на службу до тайванської розвідки.

Таким чином плани вторгнення НВАК на Тайвань було скомпрометовано, ба більше, у гру втрутилися США, які дали острову прикриття з моря. А потім почалася Корейська війна, але це вже – інша історія.

У наших умовах ці події мають особливу цінність і сенс, чи не так? Нічого нового у нас немає. Все вже було в історії, і ця історія показує ліки, якими лікується ця шпигунська погань, що готує вторгнення ворога.