Отже, шановні читачі, пропоную чергову порцію цікавих перекладів і ваших коментарів. З цієї статті окремим дописом пішли мої спостереження щодо термінології, в яких теж бути приклади зі статей, розміщених на ЛО цього тижня. І далі – кілька дрібних родзинок.
В одній зі статей трапилися два цікаві терміни з галузі нафтохімії. Перший термін – «прямогонный» (бензин). Теоретично в українському відповіднику могло бути чергування О/І, бо є слова «навздогін», «загін», «вигін» та інші, в яких корінь «гнати» при чергуванні отримує або О, або І. Але я, не будучи фахівцем-нафтохіміком, вирішила орієнтуватися ще й на прикметникову форму цього слова, і найближчим до нього виявилося слово «самогонний», тож у перекладі зберегла О: «прямогонний».
Другий термін вас може трохи здивувати, як і мене свого часу: в оригіналі статті піроліз був пов’язаний з такими речовинами, як «нафта, бензиновые фракции нефти, газовый конденсат». І російська «нафта» – це, як бачите, зовсім не нафта, а один з її продуктів. Ось як пояснює цей термін російська Вікіпедія: «Нафта – продукт нефтепереработки, получаемый при перегонке нефти (также лигроин или нефтяной спирт)». Я зробила зворотну перевірку терміна «лігроїн»: «Лигроин (также нафта, тяжёлый бензин, бензинолигроиновая фракция) – горючая смесь жидких углеводородов, более тяжёлая, чем бензин».
Наведу два цікаві фразеологізми цього тижня. В одній зі статей йшлося про те, що «он должен был показать «товар лицом». Із двох варіантів перекладу – «лице» та «обличчя» – тут треба обрати перший, бо у прямому значенні цей вираз описував те, як показують товар з лицьового та виворітного боку або лицем та з вивороту. І, до речі слово «виворіт» утворює при перекладі певний повтор: коли треба «вывернуть наизнанку», то в перекладі виходить «вивернути навиворіт».
Інший зворот має переносне значення з галузі політики: «Теперь всем понятно, что Тромб стал не просто хромой уткой, а уткой по-пекински или по-московски». Слово «хромой» перекладається українською не тільки як «кульгавий», а й як «кривий». Мені особисто більше подобається вираз «крива (а не кульгава) качка», бо, можливо, спрацьовує дитячий спогад про казку «Кривенька качечка» в ось такому виданні:
У цій казці є приклад ще одного українського слова, щодо якого іноді бувають сумніви. Над дівчиною, на яку перетворилася качечка, пролітали два табунки каченят, скидали їй пір’я, щоб вона полетіла з ними. Зрештою з третім табунком вона й полетіла, а першим двом вона відповідала: «Не полечу з вами: Як була я в лужку, Виломила ніжку, А ви полинули, Мене покинули!» Зауважте: не «залишили», а «покинули». Слово «залишити» просить уточнень – де саме, з чим залишили, а слово «покинули» – не просто залишили в якомусь місці, а самі вже віддалилися від нього.
Ну, і про фемінітиви, бо цього тижня було цікаво. Отже, оригінал речення: «Буквально только что губернатор Нью-Джерси Мики Шеррилл – демократ и бывший пилот вертолета ВМС, предупредила Портовое управление Нью-Йорка и Нью-Джерси, а также операторов нефтяных терминалов о недопустимости приема российского дизеля». Починаємо переклад. Жіночу стать Мікі Шеррілл передано дієсловом «попередила». Слово «колишня» треба узгоджувати зі статтю особи так само, як ми кажемо «молода суддя», «сільська староста». Що робити зі словами «губернатор», «демократ», «пілот»? Варіантів два: або залишати ці «посади» у «чоловічому» варіанті, або вживати «жіночі» варіанти. Я спробувала оформити речення в «жіночому» варіанті. Два фемінітиви утворюються досить легко – «губернаторка» і «демократка». Від «пілота» я не наважилася утворити фемінітив із жодним з можливих суфіксів, тим більше що «пілотка» звучить трохи кумедно, хоча, може, з незвички. Тож залишила чоловічий варіант, що теж допускається. Результат: «губернаторка… Мікі Шеррілл – демократка і колишня пілот.., попередила…»
І, нарешті, відповім на коментарі. Почну з тих, які ви надали до статті про Правопис-2026.
Щодо статусу стандарту. У коментарі читач вказав, що «державний стандарт – це закон». Стосовно Правопису нема його визначення як державного або національного стандарту, а він є стандартом державної мови. Крім того, на мою нефахову думку, законом є те, що затверджено як закон. Втім, як і кожен нормативний акт, його треба насамперед знати, щоб орієнтуватися, як його виконувати, коли це необхідно. Бо, наприклад, у приватному листуванні можна знехтувати мовними правилами настільки, наскільки це можливо з огляду на ситуацію, співрозмовника і так далі. А вимоги до викладу наукової статті чи документа набагато суворіші.
Зміну тире з довгого на коротке у Правописі-2026 я теж помітила, але пояснення цієї зміни та можливих відмінностей у вживанні тире у Правописі нема, водночас для дужок і лапок наведено кілька варіантів та визначено умови їх вживання.
Запитання читача «Тобто українською таки “букви”, а не “літери”?» має кілька напрямів відповіді. За походженням «буква» – це питоме слово, «літера» – запозичене. За значенням ці слова є абсолютними синонімами, бо навіть у словнику тлумачаться одне через одне. У вживанні є певні відмінності, пов’язані з закріпленням слова «буква» в кількох усталених виразах, наприклад, «дух і буква закону», «від букви до букви». І, як бачите, у Правописі послідовно вживається «буква», а не «літера», проте перелік букв названо «алфавіт», а не «абетка».
(Далі буде)
Пілот – пілотеса, думав я підказати, але ШІ сказав що це слово ненормативне і навіть вульгарне.