Авторка: Світлана
Сьогодні, шановні читачі, хочу поділитися кількома міркуваннями у відповідь на один коментар. До мого твердження про використання профільного закону для перевірки вживання відповідного терміна читач висловив таку думку: «Воно-то так, але й постанова ВР № 4764-IX «Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави», якою зокрема було доручено Національній академії правових наук провести експертизу на предмет вичищення кальок і суржику в офіційний термінології, теж не на рівному місці з’явилася».
Почнімо з кінця – про кальку і суржик. На мою думку, термін «поновлення» (на посаді), до якого був коментар, не є ні тим, ні іншим, бо в російській мові окремого відповідника йому нема, адже слово «возобновить» перекладається і «поновити», і «відновити». Тож, мабуть, кальку просто не було з чого робити. Але, напевно, коментар стосувався не цього конкретного слова, а мовної чистоти термінології загалом.
І я цілком згодна з автором коментаря, що перегляд термінології варто зробити, бо засилля російських і радянських термінів настільки всеосяжне, що іноді вже непомітне. В якійсь із раніших статей я наводила приклад терміна «догляд за дитиною», який є граматичною калькою російського «уход за кем», бо в українській мові доглядають «кого», а не «за ким». А в цьому дописі поділюся кількома спостереженнями вже з нещодавніх перекладів на ЛО.
Перший приклад – з оригіналу недільної статті на ЛО: «Желающие могут самостоятельно посмотреть на то, как изменялась мера пресечения в виде залога у бабы Юли». Як би ви переклали «в виде»? Перший варіант – «у вигляді». Так думала і я, поки не натрапила на формулювання «у виді». Через те що я зовсім не юрист, я зробила саме те, що й коментував шановний читач, – почала перевіряти у профільному законі. А таким є Кримінальний кодекс України, стаття 51 якого називається «Види покарань» і починається так: «До осіб, визнаних винними у вчиненні кримінального правопорушення, судом можуть бути застосовані такі види покарань:…» І наступні статті описують види покарань: «покарання у виді виправних робіт», «покарання у виді службового обмеження», «покарання у виді конфіскації майна». Логіка тут полягає в тому, що це – «види», а не «вигляди» покарань. Тож і я переклала «у виді застави».
І ще один приклад. Не знаю, чи звернули ви увагу на один термін в архівній ранковій статті: «А, між іншим, це ж з’явлення з зізнанням, бо маса цих народів проходить режим жорсткої асиміляції та приведення до одного знаменника». Так, у Кримінальному кодексі вжито термін «з’явлення з зізнанням», а не «явка з повинною»: «Стаття 66. Обставини, які пом’якшують покарання. 1. При призначенні покарання обставинами, які його пом’якшують, визнаються: 1) з’явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення;…» З погляду мови це – доречний і більш обґрунтований термін, тому що «з’явлення» походить від слова «з’являтися/з’явитися», а «зізнання» – це те, з чим приходять (з’являються), бо «повинна» в сучасних реаліях – досить незрозуміле слово. Можливо, в російському контексті воно пов’язується з прислів’ям «Повинную голову меч не сечет», тоді той, хто «являлся с повинной головой» (тобто приходив зізнаватися у скоєному), розраховував на певну милість.
І ще один термін з цієї статті. Як ви перекладете слово «умысел», враховуючи те, що речення до та після нього насичено правничою лексикою: «Проще говоря, у него не было умысла на достижение последствий, которые вытекают из данного текста»? Якби йшлося про загальну лексику, то можна було б обрати, наприклад, «намір» або «задум». А юридичним терміном є інше слово – «умисел», і ще в одному реченні цієї статті це видно чіткіше: «Тобто він чітко визначає свій умисел на скоєння злочинів, які чітко вкладаються в поняття “геноцид”». Термін закріплено статтею 24 Кримінального кодексу «Умисел і його види»: «1. Умисел поділяється на прямий і непрямий» – з подальшим визначенням цих видів умислу. Тож якщо замінювати це слово більш українським за звучанням, тоді варто врахувати його зв’язок ще з одним терміном – «умисний», який застосовується до різних видів правопорушень та дій – убивства, тяжкого тілесного ушкодження, знищення майна тощо. Мовна спорідненість цих слів дуже вдало показує їхню «юридичну» спорідненість, і при зміні одного терміна ідеально було б зберегти таке співвідношення, але це завдання непросте: якщо правопорушення визначити, скажімо, як «навмисне», то який відповідник знайти до умислу? І навпаки, якщо «умисел» замінити на «задум», то як визначити правопорушення – «задумане»?
(Далі буде)