Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
ЛИСТІВКИ
Напевно, є сенс надати невеликий огляд того, що відбувається у нас, що називається, в тилу, коли основні події, безумовно, розгортаються на фронті. У Мережі з’явилися повідомлення про те, що силам ППО вдалося збити «Герань» з незвичною начинкою. Всередині були листівки з текстами, що підбурювали до бунту. Насправді це настільки дивовижне явище, що його просто не можна оминути увагою.
Як відомо, лапті активно копіюють прийоми, винайдені ЗСУ, щоправда, те, що в них виходить, іноді набуває якихось дивовижних і несподіваних форм, що впливає на кінцевий результат копіювання прийомів. Так, наші військові справді застосовували дрони для закидання листівок на позиції ворога. Але сенс у цей захід було вкладено зовсім інший. Листівка пропонувала окупанту життя, якщо той здасться в полон. Причому сама листівка являла собою перепустку та підтвердження того, що пацієнт справді здається.
Такий хід не новий, проте його адаптували до сучасних умов війни. З одного боку, це дає в руки окупанту матеріальну опору для можливості вижити в кіл-зоні, а з іншого – якщо окупант підібрав цю листівку і знає, що за неї можуть розстріляти прямо на місці, то це вже перший крок до того, щоб скласти зброю. Тим самим він ставить себе по інший бік від свого командира і навіть інших товаришів по службі. Тобто тут саме паперовий носій тексту відіграє вкрай важливу, опорну роль.
А ворог додумався закидати листівки у глибокий тил, де в більшості населення така люта ненависть до всіх лаптів, навіть цивільних, що багато хто готовий рвати їх руками. Нещодавно довелося вислухати довгу промову від перукарки, літньої жінки, з її слів – біженки з Донбасу. Так от, я її ні про що не питав, просто в якийсь момент згори почали розриватися снаряди ППО, і вона сама почала довгий монолог на цю тему. Я розумів, що їй важко дається ця промова, бо я начебто маю інтелігентний вигляд і відпустити мову так, щоб не стримувати себе від матюків, вона не могла, але явно шукала їм замінники, щоб ті могли хоч якось передати її думки.
На мою суб’єктивну думку і з того досвіду спілкування з випадковими людьми можу зробити висновок, що ставлення до лаптів радикалізувалося набагато сильніше, ніж це було у перші два-три роки війни. Довелося послухати і такі побажання, щоб якби лаптя вкинули в приміщення з двома-трьома жінками, то в якийсь момент він би позаздрив страченим на гільйотині. Словом, лапті вирішили застосувати наші методи бездумно і туди, де це в принципі не може працювати.
З іншого боку, саме паперовий носій на передовій має свої виняткові функції, а тут цього немає, і подібний хід наводить на думку про те, що в себе вони так упакували інтернет, що, напевно, думають, що в нас теж щось подібне, і тому перейшли на папір. Це й зрозуміло, адже якщо вже почали відновлювати телефонні будки, то листівки якраз вписуються в цю парадигму. Залишилося дочекатися газети «Іскра», і далі все буде за класикою. Вони мало собі уявляють простого столичного жителя, який з вікна свого житла практично гарантовано побачить хоча б один наслідок прильоту. І це при тому, що частину таких місць ремонтують і практично там не лишається сліду.
Мені відомі такі місця, де з одного вікна можна побачити щонайменше три місця прильоту. Щоправда, одне з них уже не залишило сліду, хоча туди прилетів «Кинджал». Тож листівками вони могли підтертися ще на своїй стороні. Хтозна, можливо більше користі було б. Єдиний плюс – такий мопед не мав бойової частини.
(Далі буде)
“Як відомо, лапті активно копіюють прийоми, винайдені ЗСУ, щоправда, те, що в них виходить, іноді набуває якихось дивовижних і несподіваних форм, що впливає на кінцевий результат копіювання прийомів…. А ворог додумався закидати листівки у глибокий тил, де в більшості населення така люта ненависть до всіх лаптів..”
Постійна та люта недооцінка ворога призводить до поразки.
Я не бачив тих листівок, але, припускаю, у них для москаликів є не один сенс:
– один із тисячі порізів, що може впливати на морально-психологічний стан як цивільних, так і військових, що, приміром перебувають у відпустці, чи й перманентно перебувають дуже далеко від лінії фронту (Вакарчук, Козловський, та інші не дадуть збрехати).
– шлях знайти свого агента у тилу, котрий згодиться/спокуситься/зацікавиться і знайде вихід на потрібних кураторів/, котрий почне працювати на ворога, чи й сприяти у диверсійній діяльності, або ж почне брати у ній безпосередню участь.
– тощо ©
А коли СБУ займатися профілактикою таких порушень? Бабло косять, а на безпеку їм пох.
Саме тому і треба наказувати так зване “мирне” населення педерації. Відмазки навіть шукати не треба робота РЕБ, вогонь панцира і т.і. Кацапи повинні вмитися кров’ю, щоб урок не пройшов дарма.