Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Однією з перших американських комедій, які прийшли до нас на відеокасетах, для мене була «Гарячі голови». Щоправда, разом із нею був не менш епічний і для мене – профільний фільм «Недоумки» про роботу адвоката у справі про спадщину, який теж знаходиться десь поряд із першим, але коли я дивився ці фільми, то думав, що не переживу їх, бо від сміху просто закінчувалося дихання. Так от, у фільмі «Гарячі голови» є епізод, коли незакомплексований та кмітливий адмірал із криком «Люблю пишні похорони» став викидати чудасії просто великими літерами. І все справді відбувалося на похороні військового – його підлеглого.

Тоді ще подумав про те, що тут чорний гумор опинився на рівні знаменитого шоу «Повітряний цирк Монті Пайтона», але він набагато легший і динамічніший. Справді, влаштувати стьоб із похорону, а особливо такого, треба було мати і сміливість, і вміння. Проте в будь-якому випадку все це було віднесено до розряду чорного та ризикованого стьобу саме через тему похорону. Але ось минув час, і з’ясувалося, що такий сюжет може розвернутися в реальному житті і в набагато більшому масштабі.

Як відомо, нещодавно відбувся пишний похорон верховного рушника Ірану – Алі Хаменеї. Задвохсотили його вже близько п’яти місяців тому, але поховати вирішили тільки зараз. Кажуть, що за їхніми бородатими звичаями, небіжчика треба поховати в день загибелі або на наступний день, якщо інцидент стався вночі. Але це справедливо до простих смертних, а от масштаб аятоли – інша справа. Припускаю, що, перебуваючи поряд з Вірменією, там знають про те, що коньячок треба витримати в бочці, щоб він набув своїх споживчих властивостей. Тому й покійного ракбара теж вирішили витримати в дерев’яному макінтоші з тією самою метою. Принаймні, жодного іншого пояснення такому феномену знайти не вдається.

І ось перед тим як передати останки духовного лідера турботам копачів, його провезли територією Іраку і, звісно ж, Ірану для того, щоб його фан-група могла отримати самозадоволення, доторкнувшись до труни. Виглядає це як дикість, але просто згадаймо про те, що з вождем світового пролетаріату «прощалися» ще довше, тож тут нічого дивного немає, зате дивовижним виявився автомобіль, а точніше – автомобільний рефрижератор, який несподівано став катафалком для Хохмейні. Справа в тому, що в Мережу потрапили відео вантажно-розвантажувальних робіт із труною ракбара, і всі побачили, що його вивантажують з автомобільного холодильника фінської торговельної мережі K-Group, що належить компанії Kesko, одній із найбільших мереж супермаркетів Фінляндії.

Зрозуміло, що фінів відразу запитали про те, як їхній фірмовий холодильник виявився катафалком іранського лідера. На це там відповіли, що не мають своїх торговельних точок ні в Ірані, ні в Іраку, і тому там їхнього транспорту не може бути у плані якихось офіційних постачань. Мабуть, бородаті якось роздобули цей девайс через треті руки на вторинному ринку, а логотип компанії просто залишився і засвітився на похороні. Спостерігачі відзначили, що насправді ці холодильники мають високий ступінь надійності, і тому бородаті вирішили, що якщо в них не псуються продукти харчування, то й ракбар теж не зіпсується і буде, як огірочок.

Ну, а гумор ситуації полягає в тому, що фіни все ж таки спробували встановити шлях, яким пройшов холодильник, і виявили кумедний момент цієї епопеї. Начебто саме в такій комплектації і в такому вигляді у незрозумілому напрямку пішли два холодильники, але до Ірану зайшов лише один. Є обґрунтовані припущення про те, що другий пішов у курник. Запитання про те, навіщо він там, – залишається відкритим.

Від Svitlana

8 коментар до “Відкрите запитання”
  1. Може рушники ознайомилися з творчистю Маяковського, “Прозаседавшиеся” – “до пояса – здесь, остальное там”?

  2. Виходить, що до тушки верховного там возили тушки свинячі. Освятили лідера по справжньому 🙂

  3. Пояснення дуже просте))
    Років 15-20 тому, в країнах колишнього Радянського союзу, активно почали розвивати галузь автомобільного перевезення як приватний бізнес. Україна, бєлка, параша, Казахстан, й далі по списку. Нову машину класна Євро3 тоді мало хто міг собі дозволити, відповідно вигрібали транспорт 7-10 років. Машини досить невибагливі і надійні. Трохи згодом тема почала розвиватися, вже можна було брати нові машини, а старі активно скидати арабам, індусам, іранцям. В них тоді ( а може і тепер, не вникав) екологічні стандарти не вимагались, тому вони їз задоволенням забирати техніку по ціні металобрухту. Зрозуміло що ніхто не стане перефарбовувати реф, або пландеку. Вот вам і вся конспирология )))

    1. > Зрозуміло що ніхто не стане перефарбовувати реф, або пландеку.
       
      Навіть для такого приводу? Щось таки пробзділося в Ісламській “Республіці” Іран…

  4. @то й ракбар теж не зіпсується і буде, як огірочок@
    Прямо як в анекдоті.
    – Що, такий твердий?
    – Ні. Такий зелений!

Коментарі закриті.