Уперше опубліковано: 04.02.2022
Автор: anti-colorados
Авторка перекладу: Світлана
До нас потрапила стенограма інтерв’ю, яке так і не пішло у пресу. Кажуть, що це сталося тому, що цей текст банально загубили в ресторані «Гепюр» після сильної боротьби з коронавірусом. Його заливали односолодовим віскі, і, зрештою, текст кудись зник, і чи його нам надали, чи ні, – ніхто не знає. Проте текст виявився досить цікавим, і було б шкода, якби він просто зник. Далі – стенограма.
– Пане прем’єр-міністре, дозвольте вам подякувати за те, що ви знайшли час…
– Дякую дозволяю, але десь там собі зазначте, що посаду мою ви називаєте неправильно.
– Як же правильно?
– А правильно буде – «пример-магистр».
– Чому саме так?
– Ну, по-перше, я – очевидний приклад для всіх, тому що обіймаю цю посаду. Ви її не обіймаєте? Ні, а я – обіймаю. Ось вам і приклад (рос. «пример». – Прим. перекл.). А по-друге, ми не хочемо бути схожими на попередників, тому викинули це заїжджене слово «міністр» і замінили його на точніше –«магістр». Це якраз відповідає тому, що ми робимо щодня.
– Тобто ви практикуєте елементи магії?
– Ну, в певному сенсі – так. Особливо у «Великому будівництві». Там без магії взагалі – ніяк.
– Значить, ви використовуєте магічні паси і ось це: «Крекс, фекс, пекс»?
– Паси ми іноді використовуємо, але тільки в крайніх випадках. Наприклад, коли треба тихенько піти в ліс, а щоб просто так – ніколи. І щодо креку ви теж – даремно. Його ми не використовуємо взагалі, тільки кокс.
– Але…
– Ну, може «кто-то, кое-где у нас порой», але щоб казати, що ми використовуємо, то це – ні. У нас не той кейс. Точніше – фейс. Загалом – не той фасон. Про це ви повинні чітко написати: крек не вживаємо.
– А ось іще таке питання. Всі ЗМІ зараз пишуть про те, що Наталя Яресько, запрошена урядом Пуерто-Ріко для виведення країни з банкрутства на посаду директора фінансової наглядової ради з найширшими повноваженнями, вивела країну з ями і залишила свою посаду у зв’язку з виконанням поставленого завдання. Чому вона пішла з вашого уряду?
– Я ж кажу вам: нам не потрібен ні досвід минулого уряду, ні його кадри. І потім, зміни в країні треба починати зі зміни свідомості, чи не так?
– Продовжуйте. Я поки що не зміг вловити вашу думку.
– У тому-то й річ, що не можете. Це не кожен може витримати.
– Що саме?
– Як що? Зміну свідомості! Для цього існує ціла низка препаратів, і ми здійснюємо свої повноваження і навіть керуємо автомобілями якраз у цьому стані. Ви собі не уявляєте, як важко хоча б не лизнути шорстким язиком круглу поверхню мікрофона під час виступу перед публікою або під час інтерв’ю. Проте саме змінена свідомість дозволяє рухатися максимально швидко і найкоротшим шляхом. Це діє практично так, як описано у фільмі «Дюна», де космічні навігатори змінювали свідомість за допомогою спецій з планети Аракіс. У нас теж є свої спеції з планети Колумбія.
– І як же можна побачити простим смертним ці самі зміни в житті?
– Без зміненої свідомості практично ніяк, але дещо я вам таки можу пояснити. Ось, наприклад, багато депутатів, і не тільки вони, вже різко і навіть фантастично підвищили рівень свого добробуту. Чи ж не за це ми боремося?
– Але ж зазвичай цей рівень повинен стосуватися всього населення, чи я не правий?
– Праві, звісно. Тільки починати треба з першого кроку! З чогось треба ж починати? От ми і почали його крокувати.
– Кого «його»?
– Як кого? Перший крок. Ми ж не можемо відразу розпочати експеримент на всьому населенні? Ось спочатку випробували на собі. Нам – подобається. Все виходить як слід. Багато хто вже перестав літати рейсовими літаками і пересів виключно на чартери або персональні бізнес-джети. А ще вчора вони були звичайними фотографами, повіями і навіть бомжами. І ми маємо намір продовжувати цей експеримент.
– А як же до цього ставляться ваші виборці?
– Виборці це вітають, і про це свідчить статистика. Так, за нас проголосувало 73% тих, хто взяли участь у виборах..
– А зараз?
– За найостаннішими даними, нас знову підтримують все ті ж самі 73.
– Відсотки?
– Ні, просто 73…
***
Очевидно, що на цьому інтерв’ю не закінчувалося, але подальший текст до нас не потрапив, і ми просто не знаємо того, про що там ішлося, а хотілося б.