Схоже на те, що оперативне угруповання мало або карт-бланш на дії у відповідь, або операцію з самого початку розробили так, що було визначено стандартні дії на будь-який розвиток ситуації. Через те що йшлося про безпосереднє застосування зброї на ураження, то безумовно, на якомусь із документів, які запускають початок операції, мав красуватися підпис президента.

Ну, а далі все розвивалося приблизно так.

21 вересня 1987 року вертольоти Little Birds зі 160-го армійського авіаційного полку спеціальних операцій атакували іранське судно Ajr, коли воно закладало міни, змусивши його екіпаж покинути корабель.

За кілька днів Little Birds потопили три іранські патрульні катери.

16 жовтня 1987 року іранська ракета влучила в кувейтський танкер, поранивши 19 осіб. У відповідь цільова група США здійснила рейд на дві непрацюючі нафтові платформи, які сили КВІР використовували як базу для озброєних швидкісних катерів.

Американські військові кораблі оточили платформи та змусили іранських військових евакуюватися. Американські командос забралися на одну платформу, щоб зібрати будь-які документи, залишені іранцями. Через деякий час чотири американські есмінці відкрили артилерійський вогонь і підпалили платформи.

14 квітня 1988 року фрегат USS Samuel B. Roberts, супроводжуючи танкерні судна через Перську затоку, виявив і знищив міни, поставлені іранцями на фарватері. Авіаносець USS Enterprise провів рейд у відповідь.

Два американські есмінці та десантний корабель з батальйоном морської піхоти США атакували нафтову платформу, яку іранці використовували як плацдарм для встановлення мін та обстрілу танкерів. Іранці відкрили вогонь у відповідь по есмінцях і вертольотах Marine Cobra. В результаті бою морські піхотинці штурмували платформу, захопивши одного вцілілого іранського стрільця. Решту живими захопити не вдалося.

Іранські швидкохідні катери здійснили наліт на три цивільні вантажні судна. У момент відходу іранської штурмової групи бомбардувальники А-6 «Ентерпрайз» дали їм відійти подалі й закидали касетними бомбами.

Іранський ракетний катер «Джошан» випустив протикорабельну ракету «Гарпун» по групі американських військових кораблів і промахнувся. Американці відкрили вогонь у відповідь ракетами «Гарпун» і «Стандарт», завдавши противнику суттєвих пошкоджень, а потім потопили пошкоджений «Джошан», розстрілявши його зі своїх гармат.

Поки американці вкладали на дно ракетний катер, у бій вступили есмінці ВМФ Ірану будівництва 1960-х років – «Саханд» і «Сабалан». Обидва встигли відкрити вогонь, але безрезультатно. У відповідь літаки А-6 відстрілювалися по них ракетами «Гарпун» і бомбами з лазерним наведенням, потопивши «Саханд» і повністю вивівши з ладу «Сабалан».

У результаті підтверджені втрати сторін убитими склали 56 осіб з боку Ірану та дві особи – з боку американців. Американські втрати зумовлені падінням вертольота через несправність. Крім того, іранський флот втратив боєздатність і припинив свою активну діяльність у Перській затоці.

Важко собі уявити, що зробили б американські війська часів Рейгана, якби іранці зробили те, що стерпів Трамп. У результаті Трамп просто відклав вирішення проблеми, яку сам і створив. Втім, американці самі вирішать, хто з цих двох президентів вчинив правильно, а хто – ні.