Авторка перекладу: Світлана
Наприкінці минулого тижня у пресу потрапила інформація про те, що уряд Франції начебто добився згоди від уряду Греції передати Україні частину багатоцільових літаків «Міраж-2000» або всі, які є у греків на озброєнні. Начебто натомість Франція поставить таку саму кількість нових «Рафалів» із дуже смачною знижкою. Неофіційно поширюється інформація про те, що начебто загальна домовленість уже є, але зараз тривають остаточні узгодження технічних деталей цієї операції.
Тут слід зазначити, що грекам справді є сенс погодитися на таку угоду, тому що в індійських конкурсах «Рафалі» показали результати, дуже близькі до американських літаків п’ятого покоління F-35. У якихось моментах вони трохи програвали американцям, але в якихось, безумовно, випереджали. Тож французькі машини варті того, щоб за їх отримання піти на таку багаторівневу угоду.
Крім того, напевно, багато хто з тих, хто постійно стежить за роботою нашої авіації, отримали естетичне задоволення від відео застосування високоточних планерних авіабомб «Хаммер» виробництва Франції. Вони просто повністю складають цілі будівлі, які ворог використовує як командні пункти або передові бази, а іноді й спрямовують у простори цілі підземні об’єкти, що говорить про проникну здатність цих боєприпасів. Суто візуально застосування цих авіабомб складно з чимось порівняти. Можливо, це найпотужніша зброя, яку мають наші ВПС, у плані сили вибуху, який розносить ціль.
Зрозуміло, що французи активно беруть участь у програмі модернізації нашої авіатехніки, яка використовує крилаті ракети «Скальп», і за іншими напрямами посилення нашої ударної потужності. І що тут важливо – з того боку майже немає жодних пафосних промов із цього приводу. Якби військову допомогу Україні зараз надавали США, то можна не сумніватися, що Додік влаштував би з цього такий цирк, що циркові коні просто б кашляли. А тут – жодного апломбу і все працює просто чудово.
У будь-якому випадку, зараз Франція дуже активно працює на користь України, і, напевно, є свої причини, крім тих загальних, про які вже багато сказано як самим президентом Макроном, так і керівництвом ЄС. І тут можна сказати про те, що, розпочавши війну з Україною, прутін зробив дуже велику помилку стратегічного характеру. Там, де лапті воювали разом з Україною та українцями, у них був шанс. Там, де без нас, – особливо хвалитися нічим, ну, а коли проти нас – вони отримують те, що зараз уже не знають, як закінчити. І, між іншим, тут – чиста бійка їхньої армії проти нашої, а просто уявімо, що Україна виступає ще з кимось у союзі проти курника, – що вийде?
Історія дає відповідь це запитання прямо і однозначно. У всьому світі добре знають, що москву захоплював Наполеон, але якщо цих знавців історії запитати про те, хто ще її захоплював, напевно, у відповідь буде мовчання. А ми знаємо, що бувало з московією, коли українці створювали антимосковські союзи з поляками чи кримськими татарами. Якби при владі курника було не таке неосвічене тіло, як прутін, якого штирить від Рюрика, як від сильнодійних препаратів, він би добре знав, що затіяні ним заходи закінчаться або погано, або дуже погано, бо це доведено експериментальним шляхом. Але цього разу роль України виявилася такою, від якої може стати зле не лише лаптям.
(Далі буде)
Наполеон не захоплював, просто зайшов у москву.
До того ж запалили москву самі московити.
Не просто, а розбивши перед тим ущент кацапську армію