Причина помилки прогнозу (Частина 1)

Уперше опубліковано: 18.03.2023

Авторка перекладу: Світлана

Напевно, багато хто з нас із усмішкою згадує про те, як американські військові давали Україні два тижні до того, як противник окупує основні міста, і вважає, що ось які в них аналітики, що роблять такі прорахунки. Але ми так говоримо постфактум, коли вже очевидно, що ворогові цього не вдалося зробити і не вдасться. А заднім розумом ми всі сильні. Ну, а якщо бути чесним із собою до кінця, то пригадаймо свої думки 24 лютого і що ми тоді думали. Я точно знаю, що деякі з колег поділяли мої власні думки про те, що якщо все буде зовсім погано, головне – дати рідним і близьким час для того, щоб піти, а тому – прикидали всякі плани для того, щоб цього часу в них було більше.

Загалом упевненість була в тому, що ми будемо боротися, але те, що ситуація розгортатиметься так, як ми її бачимо тепер, – не було безумовною картинкою, і не тільки для мене. І найслабшою ланкою в цій схемі була й залишається наша легітимна влада. Не було абсолютно жодної впевненості в тому, що вона не змиється або не капітулює. Ми знаємо, що рухи в цьому напрямі були, і одного разу доступним стане весь «героїзм цієї влади». Настане час, і буде документально та покроково розказано та доведено, що і як вона робила. Зрозуміло, що час цей ще не настав. Ну, а те, як усе змінювалося, можна подивитися у фільмі про Зміїний острів. Автори фільму не втрималися і вставили туди пару явно блювотних моментів, але, швидше за все, без цього не було б самого фільму.

Але все, що описано вище, – відчуття та уявлення від першої особи, яка перебуває в гущі подій. А от американські військові аналітики точно уявляли, що таке наша влада, і загалом не мали жодних ілюзій. Проте навіть якщо винести за дужки цей чинник, аналітики роблять свої висновки, відштовхуючись як від об’єктивних даних про стан, чисельність та оснащеність протиборчих сил, так і спираючись на ситуації, які в чомусь подібні до нашої, але вже мають завершений вигляд.

Проте якщо до такого роду подій ставитися як сторонньому спостерігачу, то для аналізу беруться за основу вже наявні схеми і динаміка військових конфліктів, добре відомих і досконало вивчених академічними фахівцями профільних наук. Можна не сумніватися в тому, що частиною вихідної бази для такої аналітики були епізоди Другої світової війни, бо зрозуміло, що, на відміну від 2014 року, москва розпочала відкриту і широкомасштабну війну. Причому для її ведення було залучено всі війська, а саме армію, авіацію і флот, і крім того, скрізь було задіяно професійних військових, яких називають контрактниками.

Простіше кажучи, федерація зібрала у своєму ударному угрупованні найновішу та найефективнішу техніку, найсучасніші озброєння, і все це було вкладено в руки найбільш боєготовної та тренованої частини своїх збройних сил. Не дивно, що з перших днів широкомасштабного вторгнення було задіяно угруповання з ПДВ, морської піхоти та всіх видів спецназів. Простіше кажучи, більш підготовленого особового складу, який було задіяно у війні з першого дня вторгнення, у противника просто не було. І це аналітики взяли до уваги в розрахунок своїх прогнозів як один із основоположних чинників.

(Далі буде)