Вдала «двієчка»

Авторка перекладу: Світлана

Минулої ночі, крім тестування системи ППО москви, Сили оборони завдали кілька вкрай чутливих ударів по активах ворога. В цьому випадку немає сенсу перераховувати сховища боєприпасів, розташовані в тактичному тилу ворога, чи щось подібне, бо ці переліки вже надали всі, хто тільки хотів. Ми звернемо увагу лише на дві цілі, які було успішно уражено.

Перша з них стосується повідомлення Генштабу про те, що в тимчасово окупованому Криму було знищено протикорабельну установку наземного базування «Бастіон». Низка джерел стверджує, що сталося це недалеко від військового аеродрому «Гвардійське», розташованого на північно-західній околиці Сімферополя. Це повідомлення підтверджується зйомками бортової камери дрона, і загалом сумнівів у тому, що ураження мало місце, немає навіть у мінорно налаштованих коментаторів. І це – гарні новини.

Загалом протикорабельний комплекс повинен хвилювати Україну в останню чергу, бо наш ВМФ не оперує військовими кораблями, яких просто немає. І все одно можна лише припустити, скільки зусиль було покладено на те, щоб вирахувати місце дислокації цього комплексу, а ще більше – щоб видати цілевказівки в режимі «тут і зараз». Гадаю, ми навряд чи дізнаємося про те, якими засобами було отримано останні дані, але сам факт докладання серйозних зусиль свідчить про те, що це була першочергова ціль.

Відкриті дані кажуть про те, що основною ракетою для цього комплексу є ПКР П-800 «Онікс» (3М55), але є всі підстави вважати, що з цієї самої платформи запускаються і ПКР «Циркон» (3М22), які ворог використовує для атаки наземних цілей на території України. Відкриті дані прямо на це не вказують, і як стартові платформи вказуються надводні та підводні кораблі, а сухопутна платформа начебто тільки розробляється. Насправді вони, мабуть, адаптували систему «Бастіон» для запуску й цих ракет.

Ну, а Сили оборони України, щоразу описуючи випадки застосування цієї ракети, якраз і вказують на те, що пуски виконувалися не з моря, а з сухопутної платформи. Особисто мені ще жодного разу не зустрілося повідомлення про те, що «Циркон» запускався з морської платформи. І якщо ситуація виглядає приблизно так, то із запуском цих ракет у лаптів стане складніше. Ну, а всі ті, хто виконав розвідку, цілевказівку та ураження такої жирної цілі, заслуговують найгіднішого заохочення.

Другою ціллю, яка пішла під ніж минулої ночі, є нафтоперекачувальна станція «Калєйкіно» в районі Альметьєвська, Татарстан. Як зазначають аборигени, туди прилетіло щонайменше шість дронів, і в результаті виникла потужна пожежа на двох резервуарах. І тут є дещо цікаве. Як повідомляють ворожі джерела, резервуари мають по 50 тисяч кубометрів ємності. А ми ж пам’ятаємо, що при атаках нафтобаз, НПЗ і нафтосховищ держрезерву максимальна ємність паливних резервуарів не перевищувала 20 тисяч кубометрів, і горіли такі резервуари по кілька днів, аж до тижня. Скільки горітимуть ці резервуари, важко навіть уявити, адже гасити подібні пожежі лапті не вміють.

Безумовно позитивним ефектом цього удару слід вважати втрачене пальне, втрачені потужності резервуарів, але ще один момент тут вкрай важливий – ця станція: крім того, що з неї нафта проштовхується далі на території федерації, тут сходяться нафтопроводи від поволзьких і західносибірських родовищ нафти. Тобто це – своєрідний гігантський колектор, який збирав нафту з величезного регіону для того, щоб видати її або на НПЗ європейської частини курника, або на експорт. Тож і тут добрі птахи заглянули на потрібну адресу. А загалом Сили оборони продовжують практику щоденних ударів по нафтових активах ворога, і це тішить, бо втрата таких активів знижує стійкість усієї їхньої системи і плюс до того – врешті-решт ослаблює армійську логістику.