Автор: anti-colorados

Авторка перекладу: Світлана

Цієї ночі багато хто особисто мав можливість чути або бачити ракетний удар по столиці, і, швидше за все – не тільки по ній. Тут я описую власні спостереження та міркування з цього приводу, хоча знаю, як летить по Сумах, Дніпру, Одесі та особливо – Запоріжжю та Харкову. Якщо колеги бажають ділитися враженнями про те саме, але на прикладі власних місць – пишіть, будемо публікувати те, що можна і що не завдасть шкоди Силам оборони і взагалі – інтересам України в нашому розумінню цього терміна. А поки що – про те, як виглядала ніч у столиці.

Умовно атаку можна розділити на три хвилі, і перша, на слух, виявилася наймасовішою. У ході цієї самої хвилі виразно були чутні пуски ракет ППО. Як тепер відомо зі звіту ВПС, вдалося перехопити дві ракети. Чим перехоплюють – велике питання, бо не раз і не два йшлося про те, що перехоплювачів уже немає. Не виключено, що таким чином проходять випробування чогось європейського, а можливо, й нашого, зібраного з вузлів та агрегатів, поставлених партнерами. У будь-якому випадку, це не була «гра в одні ворота», хоча зрозуміло, що засобів перехоплення – мізер і все інше вже летіло так, як летіло.

Із того, що відомо станом на ранок, повторюється та сама парадигма, коли ворог вже вичерпав банк суто військових цілей і б’є по цивільних об’єктах просто зі сподіванням на те, що цим паралізує життя в місті. Але, як завжди, там розповідають, що б’ють по військових об’єктах або чомусь такому, що використовують військові. Так, уже кілька ударів було завдано по наземних ділянках Київського метрополітену.

Ворог це не коментує просто через відсутність фантазії, адже за аналогією з бронепоїздом царя можна було розповісти про те, що українські військові на швидкості вискакують бронепоїздами з підземної частини метро та непомітно прориваються в район москви й Пітера, звідки запускають дрони. Принаймні, це було б більш-менш схоже на правду, адже їхній цар надає перевагу переміщенню саме на бронепоїзді, і тому така версія виглядала б не настільки дико.

Ну, а далі – просто. У лікарнях лікують військових, в університеті навчаються майбутні військові, а в торговельному центрі «Проспект» військові купують продукти, цивільний одяг і навіть п’ють каву з круасаном. Ба більше, там вони можуть ще й у кіно ходити. В такому разі цей об’єкт співвідноситься із заводом, де збирають пускові установки комплексів «Іскандер», випускають вибухівку або компоненти до неї та ракетного палива.

Але всім зрозуміло, що в цьому випадку прутіну хотілося хоча б якось відповісти за зруйнований завод «Енергія», наприклад, де вироблялася начинка до балістичних і крилатих ракет, і тому вночі був ракетний удар, а, напевно, наступний буде комбінованим. Принаймні, близько десяти бортів Ту-95 і Ту-160 вже перелетіли з Далекого Сходу на авіабазу «Енгельс», де на них підвісили крилаті ракети. У такому стані вони намагаються довго не залишатися, бо одна справа – коли прилетить по порожньому літаку, і зовсім інша – коли на ньому підвішено пару або більше ракет Х-101. Тому після підвішування ракет у більшості випадків атака відбувається найближчої ночі, максимум – через ніч.

А найголовніше, що таке розпорядження віддав гуманіст прутін, як його називає тип зі статусом посланця глави мафіозного клану – Вітьок. І, між іншим, «гуманіст» – це лише один термін, яким Вітьок нагородив прутіна, і це потрапило в пресу. Немає сумнівів у тому, що цей великий «дипломЕт» називав його альтруїстом і філантропом. З іншого боку, якщо такі слова монетизуються в постійні подарунки та обіцянки віддати частини нафтового та газового бізнесу, то такі діячі, як Вітьок, зятьок і сам Тромб, можуть називати прутіна філософом і мислителем, а можливо – й батьком російського варіанта суверенної демократії.

А ми лише зазначимо, що москва вже просто вмирає від заздрощів до того ж Пітера, наприклад, та інших місць, де регулярно відбуваються барвисті фаєр-шоу. Напевно, час і дорогим москвичам спостерігати за подібними показами. Зауважимо, ті невеликі епізоди, зокрема з польотом кришки резервуара московського НПЗ, забезпечила їхня власна ППО. Тобто вони ще не бачили того, що спостерігав Севастополь у районі штабу флоту чи нещодавно – Єлець, а вже час.

Від Svitlana

3 коментар до “Рефлексія «гуманіста»”
  1. В більшості погоджуюсь з автором, цікаво читати – стиль, гумор і погляд правника на події, але… Оця морквинка що простежується – ми ось-ось влупимо, переріжемо логістику, авіасполучення, нафтопереробку і.т.і. чомусь дратує. Розумію політику не критикувати ЗСУ під час війни та у пана Готел’єра з його “зеля – наш вирок” якось по іншому сприймається, зрозуміліше. Це не критика, скоріш зауваження, бо для мене і два речення складно написати щоб було зрозуміло що мав на увазі. З повагою, найкращего!

  2. Головне зовсім не у ударах кацапів, а у одкровеннях дівки з фірми ФлаМіндіч, яка сказала, що ніяких ракет немає і не було, а була грандіозна піар-акція пристрашення кацапів, ціною у 6,3 млрд. американських доларів. Одним словом “наш” потужний лідор знову прокрався та обісрався. При цьому потужно сповіщає кацапів про відсутність у нас ракет Патріотів, при цьому не забуваючи потужно здристнути з Києва. У мене питання: чи є щось у країні, що не просрало зелене кодло. Питання риторичне.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *