Пояснення урки (Частина 4)

Урки мають свій звід правил і застережень, ось одне з них: «Не попадайся, попався – мовчи, сказав – не пиши, написав – не підписуй, підписав – відмовляйся». Схоже на те, що перебуваючи на службі в Тамбовському організованому злочинному угрупованні, Володимир путін увібрав усі ці правила та застереження, і вони, нашарувавшись на конторський досвід, зробили з нього абсолютно безпринципного і мерзенного брехуна. Зокрема, він опанував тактику, відому серед «биків і барсеточників» як «косити під дурня». Здавалося б, нескладна наука, і це може зробити будь-хто, але це лише здається. Я особисто спостерігав, як здувається крутий мачо, який щойно вальяжно сидів і недбало відповідав на запитання судді. Щойно в зал входить конвой, відбуваються стрімкі метаморфози, які часто закінчуються тривалою посадкою в сортирі. Але Володимиру путіну здається, що конвой по нього не прийде, тому він косить під дурня без відомих сортирних ефектів. Келлі продовжила дотискати путіна темою про залучення кібертерористів до відповідальності, і тут він став просто бикувати, як робить шпана, яка вперше відчула на собі тягар арештантського життя:

«В. Путин: Нет, это не так. Если они нарушили российский закон, мы их будем привлекать. А если они российского закона не нарушили, тогда их привлекать в России не за что. Но вы в конце концов должны понять, что люди в России живут не по американским законам, а по российским. Так и будет. А если вы хотите с нами о чёмто договариваться, давайте сядем за стол переговоров, выберем предмет этих переговоров, договоримся, подпишем документ. Но вы же отказываетесь от этого!

Я Вам в третий раз говорю: мы предложили совместную работу в области киберпространства. Но США же отказываются от официальной работы по этому направлению, только в прессу вбрасывают какихто 13 русских. А может, там не русские, может, там украинцы, татары, евреи, просто с русским гражданством. Да и то проверить надо, может, у них двойное гражданство или грин-карта, а может, им за эту работу американцы заплатили. Откуда вы знаете? И я не знаю.

М. Келли: По крайней мере, одно свидетельство есть: Андрей Крутских – это советник Кремля по вопросам киберпространства [специальный представитель Президента Российской Федерации по вопросам международного сотрудничества в области информационной безопасности]. Когда в феврале 2016 года он выступал на Форуме по интернациональной безопасности, он, я цитирую, сказал: «Я предупреждаю вас: мы сейчас находимся на пороге того момента, когда мы будем на равных говорить с американцами в информационном пространстве». Что он имел в виду? Потому что это звучит как угроза прямо перед тем, как были взломаны выборы.

В. Путин: Мне кажется иногда, что Вы шутите.

М. Келли: Нет, я говорю совершенно серьёзно».

Відомий ще один прийом, який змушує опитуваного проговоритися про те, що йому хотілося б надійніше приховати. Діалог має бути тривалим за часом, щоб розсіяти увагу, і тоді починають прослизати дивовижні речі. Наприклад, зараз іде просто титанічна робота з денуклеаризації КНДР. Ми давно пишемо про те, що в цієї проблеми – російське, а точніше – путінське коріння, але це лише плід логічних міркувань, і ось путін на тему про кібертероризм раптом проговорюється:

«М. Келли: В киберпространстве мы можем сдержать Россию?

В. Путин: Я думаю, что Россию нигде невозможно сдержать. Надо это понять. Послушайте, вы Северную Корею не можете сдержать. О чём Вы говорите? Зачем это делать? Зачем друг друга сдерживать, нападать, подозревать в чёмто? Мы предлагаем сотрудничать».

Коротше кажучи, тут просто нема чого коментувати. Так президент рф наговорює собі ще одну Гаагу, а свою країну підкладає ще під один пакет санкцій, але при цьому не втомлюється ставити запитання про те, за що вони сиплються на рф.

У тексті було багато запитань про хімічні атаки в Сирії, про віолончеліста Ролдугіна, у якого в панамському офшорі було знайдено 100 мільярдів доларів, і про інші подібні речі, про які путін ніколи не чув. Був навіть пасаж про те, що він гадки не має про те, що городить його прессекретар Пєсков уже не від імені президента, а просто, щоб почесати язиком.

Але ось що характерно: коли Келлі його притискала з будь-якого запитання, він обов’язково вимагав результатів розслідувань чи доказів. У якийсь момент він козирнув своєю юридичною освітою, спробувавши наштовхати Келлі носом у те, що вона не розуміє суті питання, але та швидко парирувала, сказавши, що має юридичну освіту і не гірше за путіна розуміє суть справи. Тільки ось яка неув’язка. «Юрист» путін наприкінці інтерв’ю, коли в нього стали здавати нерви, почав щось таке нести про підтримку Штатами «державного перевороту» в Україні. При цьому «юристу» путіну не потрібні були докази та результати розслідувань, не кажучи вже про рішення міжнародного суду. У всіх інших випадках він обов’язково вимагав пред’явити йому саме це.

І останній фінт, продемонстрований лисим дідом, – «з’їзд із теми». Ця техніка дозволяє піти від неприємної частини запитання, переключившись на ту його частину, де можна говорити ні про що. Ось як це виглядає:

«М.Келли: Можете ли Вы уйти из власти? Потому что многие эксперты говорят, что это практически было бы невозможно для Вас, потому что в Вашем статусе Вы, скорее всего, окажетесь в тюрьме в результате действий Ваших противников, или произойдёт чтото ещё гораздо более ужасное. То есть Вам нужно, чтобы сохранить свою дееспособность и чтобы быть в порядке, оставаться у власти.

В.Путин: Ваши так называемые эксперты выдают желаемое за действительное. Я уже много слышал бредней по этому поводу. Почему вы думаете, что обязательно после меня к власти в России должны прийти люди, которые готовы будут разрушить всё, что сделано мною за последние годы? Может быть, наоборот, это будут люди, которые захотят укрепить Россию, создать для неё будущее, создать для неё платформу развития для следующих поколений. Почему вы вдруг решили, что придут разрушители, которые всё будут разрушать и уничтожать? Может быть, комуто этого бы и хотелось, в том числе и в Соединённых Штатах. Но не думаю, что они правы, потому что Соединённые Штаты, как мне кажется, как раз заинтересованы в другом – в том, чтобы Россия была стабильной, процветающей и развивающейся страной, если у вас есть, конечно, возможность, заглянуть хотя бы на 25–50 лет вперёд».

Словом, персонаж продемонстрував майже весь арсенал урки на допиті. Це було що завгодно, тільки не інтерв’ю президента країни, яка ще нещодавно претендувала на роль наддержави або хоча б – енергетичної наддержави. Так будує свою тактику урка, ще не надто досвідчений. Але вже й не «першоходець». Гадаю, що це змогли оцінити не тільки ми, а й колеги за океаном, де Келлі і продемонструвала цей матеріал.