Професія – клоун (Частина 1)

Уперше опубліковано: 21.11.2015

Авторка перекладу: Світлана

Від редакції (передмова 2015 року)

Ми зайшли в архів своїх статей, колись опублікованих на дружньому ресурсі і тепер не доступних для перегляду, для того, щоб обрати кілька таких, які можуть становити інтерес і сьогодні. Шкода своєї праці, яка пропаде марно. Ось одна з таких статей – реакція на інтерв’ю газеті Corriere della Sera громадянина путіна під час поїздки до Італії. Як потім з’ясувалося, він їздив до Рима, щоб особисто переконатися в тому, що його 140 мільярдів доларів таки справді заарештовано на рахунках Банку Ватикану. Але на той момент це була таємниця за сімома печатками. Тепер це стало відомо вже багатьом, а ми присвятили цій події статтю, яка розійшлася по світу сотнями тисяч переглядів. Але тут – теж цікавий, на наш погляд, ракурс.

***

ВладімвладімичЪ дедалі більше стає невиїзним, недоговорним і нерукостислим. Його промови настільки відірвані від дійсності, що лідери світових держав побоюються навіть стояти поруч. Раптом ця недуга передається через рукостискання чи повітряно-крапельним шляхом? У цьому світлі недавня вилазка нацлідера до Рима була рідкісним винятком. Папа Римський Франческо – відчайдушна людина, відома тим, що особисто омиває ноги ув’язненим італійських в’язниць, а тому путіним його навряд чи можна злякати.

Про що вони там розмовляли – справа святійшого, але підстаркуватий кормчий 1/7 суші після закінчення заходу дав розлоге інтерв’ю знаменитій і скандальній газеті Corriere della Sera. Охочі можуть прочитати його особисто. Головна думка, яку путін намагався викласти, виглядає приблизно так.

Він (путін) ніколи не помиляється, а тому – ні про що не шкодує. Далі. Росія – суцільно біла й пухнаста, але змушена відповідати на агресивну політику США. Агресія ж полягає в тому, що рф після розвалу СРСР припинила польоти бомбардувальників і походи підводних човнів, а Штати нічого такого не зробили. І баз у них по світу багато, і ПРО розміщують, і ракети з американських підводних човнів у Норвегії можуть прилетіти до Кремля за 17 хвилин, і так далі.

Навідні запитання змусили путіна продовжити свої тези вже стосовно України. Тут він відповів бадьоро і без запинки. Крим рф і не думала приєднувати, але люди його впросили, а Донбас – наслідок перевороту в Києві, на який рф змушена реагувати.

І ще. РФ – потужна енергетична держава, без якої всім буде дуже погано, Європі – насамперед. Ну і останнє: виявляється, в рф ніхто не утискає опозицію, ніхто не позбавляє її можливості просувати свої ідеї через ЗМІ! А якщо там немає опозиції, значить, вона не цікава для преси.

Ось такий милий, миролюбний дядько, який бажає всім миру та добра і при цьому – один зі стовпів світової економіки.

Зрозуміло, що журналісти дотримуються політкоректності, а можливо, й узгодили з пресслужбою путіна небажані запитання, а тому дідусь Вова виглядав зовсім безневинним і навіть дещо розгубленим, мовляв, чого на мене всі накинулися?

Тільки одне-єдине запитання могло б внести елемент запалу і чогось живого. Кореспондент міг би запитати: чим відрізняється бажання Криму від’єднатися від України від точнісінько такого самого бажання Чечні від’єднатися від рф? А ще можна було б запитати старого: яка з європейських країн чи США після Другої світової війни прирощувала свою територію? А ще точніше – прирощувала за допомогою війська?

Крім того, яким чином виникла необхідність реагування рф на втечу злодія Януковича, взагалі не зрозуміло. Адже путін сам і не раз говорив про те, що той – докрався! Яка загроза рф? Що змусило?

І ще одне кумедне запитання напрошувалося саме собою. Ось коли російські літаки не літали, а підводні човни стояли на базах і при цьому штатівські бази, літаки і підводні човни могли за 17 хвилин зробити з москви гриль, не зустрівши жодного опору, чому вони цього не зробили?

Але ніхто цих запитань не ставив, а тому вийшло так, що з 1991 року рф усе скорочувала свою армію і сподівалася на те, що і всі скорочуватимуть. Тут весь фокус у деталях. Події 25-літньої давнини вже не всі пам’ятають, і їх легко пересмикнути.

Насправді щойно, слідом за обвалом економіки, впав совок. Величезну радянську армію не те що утримувати – годувати вже не було чим. До речі, як і простих людей! Армія скорочувалася природним чином. Літаки не літали тому, що для цього не було гасу, а той що був, військові продавали, не довозячи до аеродромів. Жити з чогось треба ж було. Те саме і з підводними човнами! А причина такого краху була простою до неподобства – впала ціна нафти, і СРСР, а потім – і рф – пішли по світу жебракувати. Гуманітарка завозилася просто суховантажами, на ній робили мільйони спритні хлопці, путін – у тому числі! З’ясувалося, що союз непорушний банально не може себе одягнути, взути й нагодувати. Саме цим і зумовлено скорочення армії!

У Заходу таких проблем не було в принципі, тому скорочення йшли, але не такими темпами, як у рф, і все робилося планово і акуратно. І, так, щойно прийшовши до влади, путін з підібганим хвостом просився і в НАТО, і в ЄС, але його послали за відомою адресою, пояснивши на пальцях, що в курсі його бандитського минулого в Пітері і його багатоходівки в Чечні, коли він так собі купив владу. А потім ціна на нафту почала зростати, і у путіна почали відростати амбіції.

(Далі буде)