Уперше опубліковано: 04.02.2018
Авторка перекладу: Світлана
Із серії «Невгамовний імператор»
Таємна резиденція імператора, про яку ніхто не знає, – «Бичаров ручєй», Сочі. Вечір, вікна тронної зали зашторено, охорону видалили. У залі – двоє. Біля вікна, тужно поглядаючи у вікно через відворот штори, стоїть міністр оборони. Він невідривно дивиться в одну точку туди, куди впав Ту-154 з його ансамблем пісні та свисту. Думав про своє і, мабуть, щось недобре. На ньому був фельдмаршальський мундир, у руках – фельдмаршальський жезл. Імператор не дозволяв, щоб до нього наближалися з важкими металевими предметами, тому жезл було виконано з м’якого силікону червоного кольору. Всередині були якісь кульки й лампочки, але сьогодні було не до жезла. Про всяк випадок міністр був при всіх медалях. На його грудях красувалися ордена Сутулого, Сусаніна, Мойсеєва, Пєнкіна та медалі за форсування Сахари, «Мати-героїня» і чомусь – за перемогу в конкурсі йоркширських тер’єрів.
Подумавши про щось своє, фельдмаршал дістав табакерку, зачерпнув там жменю порошку і спритно скрутив самокрутку, орудуючи однією рукою. В іншій він міцно тримав золоту, а тому – важку табакерку. Він не дуже любив курити, та й курінням це не назвеш. Просто шамани привчили його спілкуватися з духами, а допомагав йому в цьому димок від саморобної папіроски. Тютюну там не було зовсім, зате був особливий ягель, хвоя пихти і сушений послід рідкісних мишей. Ця суміш, будучи викуреною, відпускала дух від тіла або знімала внутрішні блоки. Вперше, коли димок розкрив йому внутрішню сутність себе, він був у Якутії. У момент повного розкріпачення в ньому відкрився дар скульптора, і він виліпив величезного півня з того, що було під рукою.
Цього разу допомога духів ніяк не завадить. Імператор був не в дусі. Ба більше, він був пригнічений. У такому стані хтось неодмінно випивав чай із полонієм чи краплями для серцевого нападу.
Сам імператор сидів на троні, підібравши під себе короткі ноги і загорнувшись у накидку з песця з горностаєвими хвостами на голе до пояса тіло. Точніше, він не здогадувався, що сидить голим до пояса. Фахівці зі Сколково презентували йому костюм із таємного наноматеріалу, і мав він дивовижні властивості бронежилета. Імператору повідомили, що костюм витримує влучання кулі з будь-якої стрілецької зброї, включаючи 50-го калібру від снайперських «Барретів». Так само він тримав снаряди аж до калібру 155 мм, можливо, й більшого калібру, але поки що зупинилися на 155. Причому костюм абсолютно не мав ваги. Воно й зрозуміло – нанотехнології, не хухри-мухри. А ще оточення бачило його в різних кольорах, переважно – в царствено-пурпуровому, сам же імператор не бачив костюма зовсім. Такою була його властивість.
Імператор дуже цінував свою безпеку та одягав костюм у найвідповідальніші моменти. Якось він їздив на полювання до Якутії, і там верхи на коні він був одягнений лише у верхню частину костюма, а потім він приїхав у гості до відомої гімнастки в повному костюмі, після цього вона кудись зникла. Придворні пояснили, що вона зникла в пошуках такої самої тканини для свого одягу.
Час минав, чекали на візира. І ось він увійшов до зали м’якою, але впевненою ходою людини, яка звикла смикати за потрібні нитки, і не лише за них. Візир одразу зрозумів, що імператору недобре, бо той, зібравши очі докупи, дивився на свої руки, а потім кусав і кусав на них нігті. При цьому лисина, на якій не було корони, блищала від численних крапель поту. Візир зупинився і, демонструючи покірність, завмер біля трону. Міністр наблизився до трону і для зав’язки розмови почав:
– Повелителю, дозволь, я відрубаю йому голову! (С)
– Ой, Шойгу, ну досить цих казармених жартів. Ти ж суто цивільна людина, будівельник. Це ти своїм нукерам показуй спритність, а тут – не треба. І потім, я тобі скільки разів казав не вішати медалі на ширіньку?
– Ну це я, щоб вас підбадьорити…
– Мене вже підбадьорили. Я хотів поговорити з Трампом, і мене з ним з’єднали. Який же був мій подив, коли Трамп заговорив зі мною російською мовою з рязанським акцентом! Ну, навіщо це треба було робити?
– Але, повелителю, ми дзвонили Трампу десятки разів, а в трубці постійно лунає одне і те ж саме: «Ваш абонент знаходиться поза зоною досяжності, зателефонуйте пізніше». Ми не хотіли вас засмучувати і вирішили, що вам буде приємно поговорити хай і не з Трампом, а зі схожою на нього людиною. І потім, наш спецзв’язок повідомив, що, можливо, розмову прослуховує СБУ. Ви ж самі знаєте, як вони все записують, – закінчив візир.
(Далі буде)