«Мычание ягнят»

Уперше опубліковано: 11.12.2018

Авторка перекладу: Світлана

У Мережі дедалі частіше трапляються відео з якихось глухих кутків рф, у яких місцеві жителі з жахом показують величезні території спиляного китайцями лісу або гори деревини, яка готується на вивезення до Китаю, а інші – знімають незліченні ешелони з лісом поблизу китайського кордону. Зазвичай такі зйомки відбуваються в Забайкаллі, але всім зрозуміло, що справа не в окремому факті, а в неминучому процесі, коли все російське Зауралля поступово переходить під управління Китаю.

Найперші дії в цьому напрямі ще якось висвітлювалися і коментувалися, а тепер усе стало на потік і процес іде у встановленому ритмі. Проте на самому його початку, коли обумовлювалися концесійні умови передачі територій Китаю, чітко вказувалося, що на час концесії ці території вилучаються з поля дії конституції рф. Тобто на цих територіях 50 років не діятиме законодавство московії. Але всім зрозуміло, що вимкнувши конституцію рф, Китай не допустить формування зони анархії, а буде застосовувати там власне законодавство.

А між іншим, дія конституційних норм на певній території називається суверенітетом, і якщо вони перестають діяти на них, то це не що інше, як втрата суверенітету. Якщо там починає діяти законодавство іншої країни, то це означає, що вона поширює свій суверенітет на нову територію. Це означає, що обурення аборигенів тим, що роблять китайці, не має жодних юридичних підстав і наслідків. Вони діють за своїми нормативно-правовими актами і, швидше за все, нічого не порушують. Простіше кажучи, вони діють у тих межах права, які сформовано на цій території двосторонньою угодою КНР і рф. Тобто йдеться про те, що китайцям дозволено робити не щось конкретне, а все, що вони вважають за потрібне. Ось вони й роблять.

Однак через якийсь час ця тема прокисла, і росіяни (їх переважна більшість) просто перестали цікавитися цим питанням, тому що це далеко і не стосується їх безпосередньо. Продаючи території країни, путін якраз і сподівався на таку реакцію, а тому процес пішов далі.

І ось з’явилося відео вже не із Забайкалля, а набагато ближче до Уралу, з Омська. Місцеві мешканки вийшли на протест проти будівництва містечка для п’яти тисяч китайських робітників, як вони його називають, «Чайна-таун». Їм не подобається, що ці китайці працюватимуть на місцевому нафтопереробному заводі замість тих городян, які робили це довгі роки. Але Китай чітко демонструє свою позицію в рф. Він готовий інвестувати в інфраструктурні проєкти, але тільки в ті, що переходять у їхню власність і, головне – де працюватимуть китайські працівники. Схоже на те, що саме це сталося з Омським НПЗ.

Така тактика для Китаю важлива одразу з кількох точок зору. Він знижує тиск величезної кількості населення всередині країни і вивозить його назовні. З іншого боку, він чудово розуміє, що росіяни як працівники його категорично не влаштовують, бо вони ледачі, тупі, схильні до шкідливих звичок і вкрай недисципліновані. Крім того, в таких заходах беруть участь чоловіки призовного віку, які пройшли службу в Національно-визвольній армії Китаю. Тобто це – резерв для китайської армії, яка може вирішити, що настав час починати національне визволення, як і зазначено в її назві.

У тому відео з Омська жінки обурені і для демонстрації ступеня обурення кажуть про те, що їх продали, як худобу, як баранів. Але якщо ти виглядаєш, як худоба, говориш, як худоба, і поводишся, як худоба, то є велика ймовірність того, що тебе приймуть за худобу і вчинять як із худобою.

Адже всі путінські витівки, включаючи стрижку вовни зі стада, його регулярний забій та інші речі, стадо сприймало із захватом, розмазуючи шмарклі по щоках. «Крымнаш», «дидываивале», «можем повторить», «уничтожать фашистов», «гейропа», «пиндостан» – це ж не путін таке розповідає, це стадо так мукає до непритомності. Йому це подобається. А назвався бараном – будь ним та стійко перенось усі труднощі й поневіряння.

Щодо продажу, то й тут стадо не спостерігало нічого поганого в тому, що такий собі Михалков, який під старість виявив обсяг свідомості, як у «мохнатого шмеля», публічно міркував про необхідність і навіть користь кріпосного ладу. Їх не насторожило й те, що голова Конституційного суду Зорькін теж виступив із такою самою оцінкою кріпосного ладу і заявив, що ці західні демократії для московії – отрута, а ось кріпацтво разом із православ’ям – основні скрєпи для країни, і цього соромитися нема причини.

А за кріпацтва баб, на кшталт омських, легко продають разом з кіньми, цуценятами хортів і сучками лягавих. У чому, власне, проблема? Все, що вони бачать навколо себе, зокрема вивалену тайгу і зростання чайна-таунів, зроблено не просто за їхньою згодою і за їхнім вибором, а ще й їхніми руками. Тож усе правильно.

Однак тут може бути проста заздрість, адже Курили разом з їхніми мешканцями, швидше за все, відійдуть до Японії, а мешканцям Омська доведеться переходити в китайське підданство. З іншого боку, вони вже років десять чи навіть більше одягаються і взуваються в китайське, і їдять – теж китайське, і це їх не бентежило, тому хай собі розслабляються та отримують задоволення, як вони і звикли робити це впродовж усієї своєї історії.