Чорна смуга російської нафтянки (Частина 2)

Посилаючись на власні джерела, Reuters стверджує, що минулого, 2024 року, через атаки безпілотників обсяги переробки нафти в Росії опускалися до 12-річного мінімуму — 266 млн тонн, і за підсумками поточного року, за оцінками агентства, залишаться приблизно на тому самому рівні, а можливо, будуть ще нижчими. Це, а також новий пакет санкцій, запроваджених США проти російської нафтянки, дають дуже тривожну картину для колись провідної галузі економіки «лаптів», оскільки виникли потужні проблеми з експортом, переробкою та збутом нафти, яку частково доводиться збувати з нульовим прибутком або навіть у збиток, що було неможливо уявити всього кілька років тому.

За даними Argus, минулого тижня ціна російського сорту Urals падала до $33-34 у портах Балтійського та Чорного морів — найнижчого рівня з часів пандемії, а його дисконт до марки Brent сягнув $27 за барель. Окремі партії для китайських НПЗ продавалися зі знижкою $35 за барель — тобто фактично за пів ціни. Як підсумок: нафтова промисловість опинилася на межі рентабельності. А низка нафтових проєктів уже пішла в мінус, зокрема через складність видобутку.

Вже прямо зараз певна частина видобувної галузі федерації працює собі у збиток, а на плаву залишається частина видобувних потужностей у європейській частині «курника» та Західному Сибіру, де з огляду на налагоджену інфраструктуру потрібні мінімальні витрати на видобуток. Самі російські джерела пишуть про те, що значна частина видобувних потужностей не пішла у збиток тільки тому, що для них або повністю скасували основні податки, або зробили значну знижку. Якби вони залишилися на загальних умовах, то їм довелося б закриватися.

Приблизну розкладку, з розрахунку ціни нафти на нинішньому рівні, надають добре поінформовані джерела російської нафтової галузі, і виглядає вона приблизно так: при котируваннях Urals близько $40 приблизно 65% ($26) іде на податки, до $4 — витрати на свердловину, до $7 — витрати на транспортування… Залишається лише $3 за барель, які мають покрити інвестиційні витрати компаній — у майбутній видобуток, буріння та підтримку родовищ.

Є дані по найбільших нафтовидобувних компаніях «курника», і вони говорять самі за себе. Так, у першому півріччі поточного року прибуток «Роснєфті» обвалився втричі, «Лукойлу» — вдвічі, «Газпром нєфті» — на 54%, а «Сургутнєфтєгаз» став збитковим, втративши 454 млрд рублів за 6 місяців. Слід вважати, що друге півріччя несе ще плачевніші результати, оскільки саме в ньому прийшли санкції, а також кратно зросла кількість повітряних ударів по нафтовій інфраструктурі. А мова ж тут іде про колись «блакитні фішки» або флагманські компанії росії. Крім того, «Сургутнєфтєгаз» — це не що інше, як одне з головних підприємств, що складають сімейний бізнес прутіна.

І тут знову треба згадати про той тиск, який був здійснений нашими військовими на ворожі активи. Усі перелічені компанії мають у своєму складі НПЗ, і кожен удар, що зупиняє виробництво, приносить як прямі, так і супутні збитки. Адже терміновий ремонт потребує грошей, а вони — вирізаються з прибутку, який і без того значно схуд. А все це разом узяте призводить до того, що наповнення дохідної частини бюджету стрімко падає при зростаючих витратах на війну. Тому коли Додік говорив про те, що економіка у прутіна перебуває в плачевному стані, то не жартував. І ці висновки були зроблені за підсумками «спокійного» першого півріччя. А попереду — нові рекорди «від’ємного росту».