Агентство Bloomberg підбиває підсумки року в плані атак українських дронів на об’єкти нафтової промисловості «курника» і зазначає, що грудень року, що минає, став абсолютно рекордним за кількістю таких ударів, яких нараховано 24. Але до цієї кількості не увійшли нічні удари по НПЗ та наливному порту в Туапсе та нафтобазі в Ярославській області. Відповідно, цей показник виявився ще вищим, і станом на цю годину це 26 ударів. Простіше кажучи, з розрахунку на місяць, російська нафтянка отримувала практично по одному «подарунку» щодня.
Причому, на фініші року ці удари набули якісно нового характеру. Так, раніше росія не отримувала ударів по наливних портах. Якщо щось і долітало до портів, то під роздачу потрапляли потужності підприємств, просто розташованих поруч із портом, як той самий Туапсинський НПЗ, але не прицільно — порт. Тепер же летить безпосередньо по тих потужностях портів, які забезпечують перевалку нафти та/або нафтопродуктів. Прилетіло по портах у Туапсе, Новоросійську та Темрюку. У деяких випадках це були комбіновані удари, коли прилітало як по береговій інфраструктурі, так і по самих причальних комплексах, що забезпечують безпосереднє навантаження на танкери.
Крім того, вперше полетіло по танкерах тіньового флоту ворога. І це траплялося не лише з тими суднами, які в момент навантаження стояли в порту і приймали на борт нафту, а й з тими танкерами, що перебували у відкритому морі. Зауважимо, такі удари з технічної точки зору були доступні вже давно, оскільки засоби ураження, якими здійснювалися атаки, вже давно і успішно застосовуються по інших цілях. Проте лише зараз почалися удари вже безпосередньо по танкерах. За різними даними, вже атаковано до 10 суден цього класу.
Також уперше були атаковані видобувні потужності ворога. Ні для кого не секрет, що саме ці цілі стали об’єктом атак після того, як ворог завдав кількох масованих ударів по газовидобувних потужностях України. Саме після цього відбулася серія успішних ударів по видобувних платформах ворога в акваторії Каспійського моря. Що характерно, під час однієї з таких атак біля платформ опинився сторожовий корабель ФСБ федерації, який мав здійснювати вогневе прикриття, але і він був уражений і з пошкодженнями залишив зону патрулювання.
У будь-якому разі, з серпня місяця у російської нафтянки почалася чорна смуга, яка триває і зараз. Я чудово пам’ятаю про те, як наприкінці першого місяця масованих атак на нафтянку, у серпні цього року, ворог міркував про те, скільки місяців потрібно для відновлення потужностей, що вибули, і оцінював це у 2-3 місяці активних робіт, але за умови припинення українських атак.
Принаймні, вони там сподівалися на те, що фюрер вигадає засіб, яким ці атаки будуть зупинені. Але за фактом, кількість атак тільки зростала, а дальність ударів і діапазон цілей ставали дедалі ширшими. Не допомогли ні грізні заяви царя, ні молитви придворного попівства. І як було сказано вище, грудень став абсолютним рекордсменом за кількістю ударів, призначених для виведення нафтянки з ладу.
(Далі буде)