Про «братерство», яке прокинулося

Уперше опубліковано: 09.01.2016

Авторка перекладу: Світлана

Від редакції. Стаття жорстка, і особам зі слабкими нервами читати її не рекомендуємо.

20 днів тому [у статті «Росія починає операцію «Мімікрія». – Прим. перекл.] ми попереджали наших читачів про те, що коли в росії почне видихатися кривавий чад, то одразу розпочнеться процес відгородження від того жаху, що накоїв путін та його спільники. Ми припускали, що станеться це через кілька місяців, але почалося відразу після свят. Наші читачі пишуть, що росіяни масово пересіли на нового коника про те, що «ми ж брати», «нас посварили» та іншу нісенітницю. Причому якщо вони прямо і не вказують, хто саме посварив, то легко читається, що цей «хтось» – Захід, зокрема – США.

Масовість і одночасність цього явища наводять на думку про те, що мозкопромивні технології в рф досягли своєї досконалості. Ще недавно до нас ставилися поблажливо, але без злості, потім стали люто ненавидіти настільки, що жовч аж із вух лилася і можна було потрапити до в’язниці за виявлені в одній сумці балончики з жовтою і синьою фарбою, а тепер – знову розворот! Тобто завтра їм телевізор ще щось скаже, і за кілька днів там буде зовсім інша думка. Отже, в Мережі або просто особисто ми спілкуємося не з конкретною людиною, а в кращому випадку – з телеком, а насправді – з тим самим маніпулятором, який нацьковував стадо на війну.

У всіх цих неймовірних перетвореннях є один момент, який є індикатором справжності всіх нинішніх «братерських» закликів. Дорога ложка на обід. Ось усі ці слова були б, напевно, важливими на початку травня 2014 року. Чому саме тоді? Бо на той час минуло б два місяці з моменту анексії Криму. Це не просто час, а два місяці тиші. Тоді росіяни просто не могли нічого писати, бо повинні були наполегливо працювати. Цих двох місяців цілком вистачило б для того, щоб на Красній площі самостійно, без Гааги, повісити путіна, Шойгу, Лаврова і далі – за списком. Після цього – розвісити всю наволоч, яка на місцях тягла країну і народ на бійню. Усі ці Шаманови, Сергуни і особливо – Жириновські, Кисельови та багато інших мали прикрасити своїми тушками осики, що вкривалися свіжою зеленню. І ось коли остання сволота з цієї зграї та кооперативів типу «Озеро» вже перестала б розгойдуватися на вітрі – тоді й тільки тоді можна було б щось послухати про братерство.

Натомість почалася бійня у нас вдома, і всі ці «брати» підтримали вторгнення і билися в екстазі після повідомлення про наш збитий літак чи вертоліт, а після Іловайська та Дебальцевого ці ж самі «люди» у всіх мережах закликали дійти до Львова, передчуваючи отримання суто російського задоволення від грабунку й насильства. Вони цього не приховували і смакували подробиці того, що вони хочуть зробити після захоплення Києва. Ми їм цього не дозволили ціною життя сотень наших воїнів. Ми ніколи точно не дізнаємося, як загинули сотні наших патріотів, що залишилися в окупації, але ми бачили, з яким озвірінням «брати» палять українські книги та прапори, і це – на чужій для них землі! Повторюю: вся росія в її 90% складі бажала нашої смерті як країни, нації і як кожного, хто вважає себе українцем.

Для більшості росіян це був дуже захопливий телесеріал, який вони спостерігали щодня у своєму телевізорі, запиваючи пивом чипси в той час, коли ми несли до шпиталів та волонтерів гроші, речі, продукти, здавали кров та інше. Цього болю нам завдали ті, хто в нас стріляв, і ті, хто жер чипси з пивом і заохочував цю бійню. Їхні руки однаково обагрено українською кров’ю по лікті.

Так от, зараз їм хазяїн дав іншу команду, і замість злісного гавкання вони намагаються видати інші звуки, скиглячи, як жалюгідні шавки. Але це вже пізно. Зупинка «Братерство» залишилася в тому самому травні 2014 року. Зупинка «Добросусідство» залишилася позаду в серпні того ж року. Остання зупинка під назвою «Людське ставлення» минула взимку 2015 року. Гадаю, що саме зараз, дивлячись на ці ганебні викрутаси, ми проїхали зупинку «Презирство». Тож хочемо звернутися до наших читачів. Коли вам росіяни щось напишуть про братерство, просто давайте посилання на цю статтю.