Якщо довго кликати війну

Уперше опубліковано: 19.12.2015

Авторка перекладу: Світлана

Є старий мудрий вислів, зміст якого зводиться до простої формули: будьте обережні зі своїми бажаннями, бо вони можуть здійснитися формально, а не так, як замислювали саме ви. Якщо подивитися на те, що зараз робить росія і росіяни, – вони вперто шукають війни. Причому, судячи з останніх рухів – байдуже де. Російський літак 17 грудня вторгся в повітряний простір Естонії, і, як і в Туреччині, екіпаж відмовився виходити на зв’язок і не відреагував на попередження. До цього – подібні випадки сталися влітку. Зараз у Прибалтиці перебуває з десяток винищувачів НАТО, які в крайньому випадку можуть перехопити порушника, але там довгий ланцюг команд, який не дозволяє адекватно зупинити саме провокацію. Тим більше що зараз ці функції виконують літаки Люфтваффе Eurofighter. У цьому випадку миттєву реакцію мають демонструвати національні ВПС та ППО, яких Естонія поки що не має. Але, за збігом обставин, саме цього дня Естонія отримала першу партію ракет ППО MBDA Mistral М3, які, на відміну від ПЗРК, можуть хоч якось протистояти цілям, що високо летять. Крім того, починаючи з 2016 року, ППО Естонії розпочинає розгортання систем ППО середньої дальності.

Що ж до провокацій, здійснюваних ВПС рф, то подібний пошук неприємностей уже відомий усім, від Японії до Великої Британії. Поки що росіян покарали лише турки, але терпець може увірватися у будь-якої країни, і тоді путіна буде поставлено перед вибором: або лізти в бійку, або ще раз демонструвати підібганий хвіст. Обидва варіанти – погані за визначенням.

Справа в тому, що мілітаристський чад, у який путін занурив Росію, – не новина. У 30-х роках минулого століття все було точно так само, як і зараз. Народ крокував під військові пісні та марші, поети складали вірші й пісні про те, як «Красная Армия всех сильней» і громитиме противника на його території. Мало того, писалися цілі пісні-знущання з противника на кшталт «Встречай же, Суоми-красавица» та інші. Народ був заведений, як іграшка, і тупав, подібно до плюшевого зайця. І ось почалася війна. Спочатку – у Фінляндії. Вона виявилася абсолютно не такою, як співали в піснях. Там теж приховали втрати і засекретили обставини цієї ганьби. Тому сам чад не зник, і совки мріяли отримати наказ громити фашистів на їхній території. Щоправда, до цього, разом із фашистами, вони з посмішками роздерли Польщу, але суті це не змінювало. У результаті почалася довгоочікувана і бажана війна. І знову все пішло не так, як це собі уявляли совки.

Тон пісень, віршів та прози одразу став сумним і похмурим, а війна перестала бути святковим маршем, а перетворилася на тихий жах, а після її закінчення – все повторилося. Втрати було приховано настільки майстерно, що їхня чисельність і досі викликає суперечки. Її наслідок – калік – вислали геть з-перед очей зі столиці та великих міст, щоб не заважали створенню нової мілітаристської легенди – основи майбутньої агресії.

Тепер усе повторюється. Росіяни рвуться в бій. Вони бажають когось провчити, когось покарати та комусь довести. Причому вони знову вважають, що війна –  щось таке, що відбувається за межами рф, а суть війни зводиться до того, щоб знищувати тих, кого росіяни вважають негідниками, а такими є майже всі, хто їх оточує, і звісно ж, ті, на кого їм вкажуть з телевізора.

Російські письменники з головою занурилися в опис прийдешніх воєн, і це стало найбільш читаною літературою. Кіно і телебачення клепають таку маячню, що людині з незміненою психікою це дивитися рішуче неможливо. І ось росіяни вже просто мріють про ядерні удари та інші речі. Щоправда, деякі з них, які вже побували в Україні чи Сирії, удобривши місцевий ґрунт своїми руками, ногами та цілими тілами своїх товаришів, уже знають, що війна має інший вигляд і смак. А найголовніше – війна живе своїм життям і ніколи не йде так, як пишуть у літературі чи генштабівських планах. Крім того, якщо ти надто гучно кличеш війну, хай і для сусіда, вона неодмінно прийде і до тебе!

Нині Росія зробила дуже важливу річ. Практично всі навколо неї почали швидко закривати свої минулі конфлікти і чвари перед обличчям російської військової неадекватності. Мало того, укладаються військові союзи між країнами, які вчора вважали одна одну військовими противниками. Яскравий приклад цього – миттєвий перехід із режиму протистояння до режиму військового союзу між Туреччиною та Ізраїлем. Ну, і зрозуміло, що всі країни відкинули колишню благодушність і різко відновлюють свої військові потенціали. Все це зробив путін, і всі ці сили просто зараз вибудовують величезну антипутінську коаліцію. Росіянам слід зрозуміти, що вони таки дочекаються війни, і вона дуже скоро постукає до них у двері!