Уперше опубліковано: 12.01.2016
Авторка перекладу: Світлана
Сьогодні російський парламент у третьому та останньому читанні ухвалив закон про посилення відповідальності за «екстремізм та сепаратизм» усередині своєї країни. Що характерно, це те саме, що в нас вони підтримують політично, фінансово, технічно і морально. Тобто в росії чітко розуміють, що це зло, але спокійно несуть його іншим. Увесь оцей набрід, який розповзся Лугандоном, усередині рф знищувався б разом із житловими будинками та цілими населеними пунктами, але йому влаштовують прийоми в Кремлі. Але як відгукнеться, так і відстрілиться. РФ уже викопала глибоку яму для інших, але хто там виявиться в результаті, вже не питання.
Сенс цього закону, зокрема, зводиться до припинення подібних речей у Мережі. Місцеві спеціалісти зазначають, що тепер можна потрапити до в’язниці років на п’ять за лайк чи перепост. З цієї причини ми попереджаємо росіян, які читають цю та інші наші статті, про те, що не варто їх поширювати, бо це ризиковано, а прочитати саме цей текст – варто.
Отже те, що нині робить путін та його люди зі свідомістю власного населення, є прямим і безпосереднім руйнуванням основ суспільства. Просто зараз відбуваються маніпуляції базовими принципами, де одне легко замінюється іншим. Грубо кажучи, в голови легко втовкмачується формула, за якою важлива не суть явища, а його назва. Треба сказати, що пропаганда справилася, адже очевидно, що достатньо назвати війну іншим ім’ям, і у свідомості величезної країни вона перестає бути війною. Про прості речі взагалі не йдеться – там усе перекручується з легкістю фокусника Акопяна. Наприклад, відверте пограбування всього, починаючи від надр і закінчуючи бюджетом, називають економікою, а самих грабіжників – успішними бізнесменами чи державними діячами. Але найстрашніше не це. Справа в тому, що путін дотягнувся і клацнув тим рубильником, після якого починає працювати фашизм у його натуральному вигляді.
Ідеться про найбільш фундаментальне поняття, яке колись дало нам можливість відокремитися від світу тварин, – прийняття інших людей як приблизно рівних собі, з таким самим обсягом прав, свобод і обов’язків. Тобто до оточення ми ставимося як до людей. У різні епохи людство заносило вбік, і воно позначало деякі частини оточення як не-людей чи недо-людей. Так було за рабства чи кріпацтва, а часом ці поділи йшли взагалі з релігійних міркувань. Однак ХХ століття дало нову якість такому визначенню. Німецький нацизм не просто поділяв на людей і не-людей, а прямо вказував на те, що не-люди підлягають знищенню.
Тут важливо розуміти місце, де знаходиться цей тригер. Адже внутрішня сутність людини більшою мірою чинитиме опір такому стану речей, ніж приймати його. У тій же Німеччині менша частина німців займалася знищенням не-людей, а більша частина спокійно це приймала, залишаючись прекрасними фахівцями, батьками чи просто сусідами. В них майже нічого не змінилося, крім одного моменту. Їм підсадили у свідомість маленький перемикач, який залишає звичне життя з одного боку, а все інше – з іншого. Що б там не діялося, це відбувається не з людьми. Справді, у багатьох удома були коти, собаки та інші тварини, що говорить про їхню любов до тварин. Але в той самий час вони отримують задоволення від полювання чи поїдання сосисок, виготовлених із тварин, які конвеєром забиваються на бійнях. Все це вміщується в одній голові. Якщо з тваринами простіше, то конвеєрне, механічне вбивство подібних до себе – зовсім інше. Коли в голові починає працювати цей алгоритм, то вбивства стають частиною роботи. Причому йдеться не про війну, коли працюють інстинкти самозбереження та іншого, а просто механічні та методичні вбивства навіть не ворогів, а недо-людей.
Ось саме цей процес запущено в росії. Путін легко говорить про те, що його не чіпають ні кордони, ні міжнародне право, він готовий вбивати всіх, кого вважає не гідними життя. Це стосується українців чи сирійської опозиції, США і Заходу взагалі, це стосується й самих росіян, які потрапили до категорії недо-людей. З цієї причини звірства і тортури в російській поліції, в’язницях і таборах – наслідок саме такого підходу і такого принципу. І найголовніше, що це вже нікого не хвилює, бо все це відбувається вже не з людьми, якими вони вважають себе, а з тваринами, що можуть розмовляти.
(Далі буде)