Су-34 – літаюча труна?

Минулого тижня виникла незручна ситуація для лаптів щодо авіації. Раніше ми її описували, але суть її зводилася до того, що спочатку наші дрони зачистили ППО противника в районі тимчасово окупованого Севастополя, після чого знищили винищувач МіГ-29 на аеродромі Кача. І як тільки лапті самовдовольнилися розповідями про те, що це був макет, спеціально поставлений як приманка, на тому ж аеродромі було знищено літак Ан-26, за деякими даними – не транспортний варіант, а літаюча лабораторія.

Звичайно, вони могли б розповісти про те, що і цей аероплан був вирізаний із фанери, але на відео дрона було чітко видно обертання гвинтів літака, що фанерний літак виконати не може. Ну і плюс до того, довелося б розповідати, що знищений в літаку екіпаж теж був зроблений із фанери, а це вже зовсім не комільфо. Лаптям довелося проковтнути і зізнатися, що Ан був знищений без дурнів і фанери. А на цьому тлі з’явилися два пости їхнього профільного блогера «файтербомбера», які, напевно, багато хто вже бачив, але ми це наведемо ще раз вже у зв’язку з іншими обставинами, що прямо не стосуються зазначених подій. Ось витяг із посту-визнання знищення Ан-а:

«Цікаво, навіщо використовувати аеродроми, які перебувають у радіусі досяжності ФПВ дронів ворога, від яких на сьогодні на аеродромах захисту немає? Навіщо продовжувати польоти (висновок пох), якщо оголошено повітряну тривогу? У чому була охуєнна важливість польоту цієї лабораторії під час атаки? Чому екіпажі під час атаки безпілотників перебувають у літаках, а не в укриттях? Результат передбачуваний і закономірний».

Але насправді, суто з академічної точки зору, цікавий більш ранній пост, опосередковано пов’язаний із втратами особового складу саме авіації. Суть його зводилася до того, що блогер перестав збирати донати на допомогу сім’ям убитих авіаторів, і ось він вирішив пояснити причину припинення такої діяльності. Пост великий, і знову ж таки, його вже наводили багато хто, а ми візьмемо лише його частину:

«…Тому що з початку СВО льотний склад гинув практично щодня. Канал перетворився б просто на суцільну могильну плиту з іменами загиблих. Природно, що з таким потоком жодної серйозної допомоги ми б надати не змогли. І якщо в мирний час гинув здебільшого суто льотний склад, то під час СВО гинуть усі категорії авіаторів. Льотчики, техніки, ГІПівці, ОБУшники, ПАНи, ПСРники. В одних екіпажах, при обслуговуванні техніки від ударів ракет і дронів, відбиваючи атаки БПЛА на ПВНах і трохи згодом у ВКСівській мотопіхоті. Вони однаково гинуть, виконуючи бойові завдання…»

Загалом, тут показовий не лише жалібний тон зазвичай хамовитого пацієнта, а й ось це його відсилання на щоденні втрати саме льотчиків. У зв’язку з цим, постало питання про те, як же воно виходить? Приблизно півроку вони писали про те, що у них втрат немає, і якщо по тому, що залишалося на землі, ми розуміли, як воно виглядає, то саме повітряні втрати в щоденному режимі – цікаве одкровення. І тут ми вирішили копнути глибше.

Як відомо, зараз ворог має дві новітні моделі фронтових літаків – бомбардувальника Су-34 та багатофункціонального винищувача Су-35. Судячи з того, що вони вже давно перестали заходити в наше небо, на те були вагомі причини, і вони пов’язані з високим рівнем втрат. А ми ж пам’ятаємо, як ще до широкомасштабного вторгнення, вони співали гімни й кантати саме цим літакам і розписували їхню непереможність та технологічну досконалість.

Але ось, що розповідає відкрита статистика, з приводу Су-34. Станом на цей момент, противник випустив 147 таких літаків, з урахуванням дослідних та передсерійних зразків. Але за тими самими даними, ЗСУ збили 38 цих літаків. Це при тому, що аж до минулого року, найновішими моделями наших літаків були Су-27 та МіГ-29, а наземна ППО і досі носить осередковий характер. Проте вже чверть цих літаків знищена. А якщо із загальної кількості відняти дослідні, передсерійні та навчальні машини, то виявиться, що в бойових діях було задіяно близько сотні таких апаратів, і ось із них більше третини вже відліталися. А ми нагадаємо, Су-34 – це двомісний літак, і в тому випадку, коли по ньому прилітає особливо правильно, то там одразу два двохсотих.

Ще один момент важливий у цьому контексті. Дуже часто можна було чути про те, що поставлені до Сирії, Лівії, Єгипту, Іраку чи ще кудись, совкові, а потім і російські літаки зазнавали втрат тому, що аборигени не могли толком користуватися новітньою технікою. У нашому випадку, екіпажі всіх збитих літаків були місцеві, і тому списувати втрати на невміння літати було б надто необачно.

Загалом, міф про те, що Су-34 якась нестерпна вундервафля, вже давно похований, адже у них більше немає нічого новішого. І такими темпами скоро й решта засумує. Тож ті розповіді ворожого блогера, здебільшого стосуються саме екіпажів цього літака-рекордсмена.