Містична версія російських метаморфоз (Частина 3)

Настав час поринути саме в містичну складову цього викладу. Людина – дивовижне створіння, яке намагається пояснити все, що його оточує. Частково це вдається зробити раціональними методами, а прогалини, які просто зараз не вдається заповнити шляхом логічних міркувань, закриваються містикою. Згодом, використовуючи наукові методи пізнання, людина знаходить пояснення багатьом фактам і явищам, але це не виключає власне містику і залишає її в тих місцях, куди наука не може або не хоче дотягнутися. Проте є місця, куди науку просто не пускають, а якщо пускають, то наглухо закривають результати досліджень. У підсумку, широкому загалу залишається прогалина, заповнена містикою.

Наведемо кілька прикладів. Десь серед пагорбів лежить плоский камінь, а трохи далі вертикально стоять ще два камені. Якщо щоранку ставати на цей камінь на світанку і дивитися на схід сонця, то один раз на рік воно стане в найдовший день якраз між двома стоячими каменями. Диво! Містика! Цим каменям дають власні імена, а цей унікальний день відзначається як свято. Через певний час наука пояснює цей феномен, і містика йде на другий план, проте не зовсім. Імена у каменів так і залишилися, а в день літнього сонцестояння натовпи людей приїжджають зустрічати схід сонця. Таких прикладів маса, і вони живуть просто серед нас.

До речі, в такі знаменні дні було заведено приносити жертви. Дуже часто як жертву приносили кров або взагалі – життя. З давніх-давен і в зовсім віддалених один від одного народів існували уявлення про те, що криваві жертвопринесення містичним сутностям – дієвий та потужний інструмент впливу на події. Що характерно, у більшості народів існували людські жертвопринесення. Згодом їх майже повсюдно замінили на принесення в жертву тварин, але людські жертви все одно приносилися в найкритичніший момент.

Є думка, що людські жертвопринесення мають коріння у війнах різного калібру. Саме там віднімали життя противників. Але це було в бою, а ритуальні вбивства відбувалися перед боєм для того, щоб здобути прихильність божеств, які відповідають за успіх у бою. Наші пращури також практикували подібні ритуали. Вже звідти такі речі перекочували до ритуалів, спрямованих на задобрення божеств родючості. З самого початку кров’ю живили богів війни.

Просто зараз у складі збройних сил освіченої Великої Британії існує бригада непальських гуркхів, які підтримують стародавні традиції. У кожного гуркха є особливий ніж кукрі, який має для гуркха містичну силу. Слід сказати, що гуркхи є одним із найбільш боєздатних та феноменально стійких підрозділів британської армії. Вони надають перевагу смерті в бою, ніж боягузтву і тим більше – зраді присяги. Охорона королеви Англії складається з гуркхів, а їхнім почесним командувачем є принц Чарльз.

Так от, ці гуркхи вважають свій ніж втіленням чи проявом певної містичної сутності. У них є повір’я, що кукрі можна вийняти з піхов тільки для того, щоб напоїти його кров’ю. Якщо ніж виймається не в бою, то воїн робить надріз на руці, щоб змочити ніж кров’ю. Перед нами – маленький приклад того, як це працює.

Ще один важливий момент. Найбільш цінною жертвою є кров або життя своєї людини (не полоненого ворога). Тобто найкращим жертвопринесенням для сил війни є кров або життя своїх людей. У деяких джерелах згадуються дивні жертвопринесення наших стародавніх предків, коли перед боєм із противником, що переважав у силі, один із воїнів у повних обладунках входив у ритуальне багаття, як жертва.

Тепер переносимося у ближчий час і спостерігаємо, що Сталін після смерті Леніна став перетворюватися на подобу фараона, і його влада та войовничі амбіції почали зростати в арифметичній прогресії. У цей час відбувався постійний процес знищення власного населення. Складається враження, що Сталін обміняв свою владу та могутність на життя сотень тисяч людей. Це були і регулярні розстріли, і жахливі голодомори, і тортури, які перевершили іспанську інквізицію. Між іншим, цей Молох поглинув і людей, які запустили той процес. Зокрема, Гліба Бокія теж було принесено в жертву на вівтар могутності Сталіна, і це попри те, що його люди видобули той дивний артефакт, який і став відправною точкою цього процесу. Далі – більше. Достатньо згадати про те, як знищувалася армія в безплідних та безглуздих військових операціях. Якщо простежити від початку до кінця операцію «Марс» із наступу на Ржев, яку проводив Жуков у 1942 році, то понад мільйон загублених життів не знаходять жодного іншого виправдання, крім жертвопринесення. У своїх мемуарах офіцери Вермахту з жахом описували, як росіяни хвилями йшли на вірну смерть і як викошувалися кулеметами та артилерією цілі батальйони та полки, а слідом за ними на ті самі кулемети все йшли і йшли нові жертви. У них це не вкладалося в голові, а Сталін із Жуковим уклали в лісах і болотах понад мільйон солдатів без жодного раціонального виправдання. Для порівняння: в операції «Марс» радянські війська використали військ більше, ніж в операції «Уран» під Сталінградом. Весь час Сталін не забував годувати Молоха війни дедалі новими й новими жертвами.

Те ж саме робив і Гітлер після здобуття свого містичного артефакту «Спис Долі». Але педантичні німці, крім жертвопринесень, удосконалили самі підходи до цього процесу. В результаті, крім феноменальних успіхів на початковому етапі війни, вони здобули прорив майже у всіх галузях військових технологій, починаючи від ракетної техніки та реактивної авіації і закінчуючи феноменальним успіхами в ядерній програмі та в технологіях, суті яких ми не розуміємо й досі.

І ось тепер путін став робити приблизно те ж саме. Очоливши ФСБ, він одразу підчистив усе, що стосувалося його, коханого, а потім копнув глибше і виявив архіви КДБ сталінських часів та гітлерівської «Аненербе». Цілком можливо, там були й деякі артефакти, якими маніпулювали фахівці попередніх диктаторів. Як би там не було, але всі свої важливі заходи путін супроводжував людськими жертвопринесеннями. Саме на жертвах він прийшов до влади. Вибухи будинків, а потім – Чечня стали суцільною демонстрацією жахливої непорівнянності жертв поставленим завданням. І так весь час його при владі: «Норд Ост», Беслан – скрізь одне й те саме. Список можна продовжувати і продовжувати, але скрізь – смерть на вівтар власної влади та могутності. Те, що путін зараз робить в Україні, – це просто суцільне заклання жертовних двоногих. Такі жахливі втрати не можуть виправдати жодних набутків у цій війні, та й самих набутків немає. Просто чисте вбивство маси людей.

Але путін припустився помилки, яку Сталін помітив у діяльності Леніна і яка того занапастила. Путіна не можна порівнювати зі Сталіним, скоріше – з Леніним. Путін відмовився від принципу «Влада заради влади», він розмінявся на меркантильний інтерес. Набивання власних кишень він поставив на перше місце, а Молох війни цього не любить. Жадібність Леніна згубила, згубить і путіна. Вже скоро. Якщо є пекло, то путін туди піде без пересадок та бесід з Апостолами – йому там заброньовано персональне місце, і вже давно все включено!