Містична версія російських метаморфоз (Частина 1)

ʼУперше опубліковано: 25.08.2015

Авторка перекладу: Світлана

Залежно від того, як упаде путінський режим, стане зрозумілою глибина безумства, в яке занурилася росія. Якщо його просто приберуть, а система залишиться незмінною, то морок таємниці не розсіється. Якщо події підуть іншим шляхом, то в нас може з’явитися можливість зазирнути в цю чорну криницю, як колись це сталося з поваленим Рейхом. У цьому зв’язку дозволю собі не погодитися з думкою Олександра Невзорова, Степана Демури та багатьох інших спостерігачів, які висловлюють свою думку про поточний момент, будучи всередині рф. Вони вважають, що в російському народі генетично закладено свинство і раболіпство, тому він генерує путіних і Сталіних. Це було б занадто просто, щоб бути правдою. Це лише один із елементів, але не весь механізм.

Згадаймо, як швидко народ Німеччини перетворився з одного з найбільш цивілізованих народів сучасності, що дав геніальних вчених, музикантів, письменників та мислителів, на згуртоване стадо з фюрером на чолі. Не важливо, що це тривало недовго, є приклади більш тривалого впливу на маси, що перетворює їх на вбивчий моноліт. Японія століттями йшла до «буші до» і була пронизана цим духом згори і донизу. Проте зараз це найбільш розвинена і цивілізована нація на землі. Нині Японія залишається наймиролюбнішою, бо давно не веде воєн і має законодавчу заборону на ці заходи. Однак, незважаючи на це, економічна й технологічна міць Японії дозволяє їй швидко створити одну з найпередовіших армій у світі й забезпечити її ядерною зброєю.

У Росії все глибше і страшніше. Недарма архіви КДБ у рф закривають на подальші десятиліття. Коли їх відкриють, то багато чого буде втрачено, бо просто зараз ці архіви чистяться і багато документів отримують ярлик на зразок «Знищити в першу чергу».

Насправді совок і нинішня росія демонструють певні речі, які дуже важко пояснити раціонально. Основне запитання: чому будь-які великі заходи супроводжуються потоками власної крові? Навіщо вбиваються десятки, сотні тисяч та мільйони власних громадян?

Тут треба вказати на одну особливість, яка ріднить Гітлера і Сталіна: вони не прагнули особистого збагачення, а повністю вкладалися в ідею. Інша річ, що широка публіка не могла знати, про яку саме ідею ідеться. Їй давалася обманка на кшталт Тисячолітнього Третього Рейху або Комунізму. Розпливчасті та абстрактні конструкції підсаджувалися у свідомість широких мас, і ті готові були робити що завгодно для їх реалізації. Інша річ – як?

Першим був Сталін. Мало хто знає, але після смерті Леніна і перед опалою Троцького та інших теоретиків і практиків революції у Сталіна був період відчаю. Армія його практично не визнавала, і на одному з масових урочистостей двоє офіцерів йому банально набили пику за Мавзолеєм. Це були здоровенні кавалеристи, і з ними сухорукий Сталін просто не зміг впоратися. У цей момент злісний і мстивий Сталін вирішив, що йому потрібна беззаперечна, майже божественна влада, і незабаром він її здобув. Період сходження до вершин влади досі оповитий мороком таємниць і припущень, але факт є незаперечним: за короткий проміжок часу Сталін став таким собі фараоном – втіленням Бога на землі. Як відбулася ця метаморфоза – важко пояснити, якщо спиратися на відомі факти.

У той самий час, коли Сталін гарячково шукав механізми впливу на масову свідомість, у надрах ГПУ працювали групи ентузіастів, які вивчали різні аспекти окультних учень. Причому ці заходи мали досить значний розмах. До москви звозили різних шаманів, віщунів та заклинателів, а по відомих у групі місцях висувалися експедиції в пошуках артефактів. Такі постаті, як Гліб Бокій чи Олександр Барченко, дають уявлення про те, наскільки серйозно було поставлено справу. Пошукові групи вирушали в усіх напрямках, аж до Тибету. Між іншим, Олександр Барченко щільно спілкувався з Миколою Реріхом, котрий уже давно працював над питанням Шамбали, місць та предметів сили. Тож подібні люди виявилися дуже доречними в тій пікантній для Сталіна ситуації.

Відомо, що Бокий був керівником закритої групи шифрувальників при ГПУ/НКВС, але під його керівництвом працювали десятки фахівців із різних галузей науки та окультизму. Основною метою були «втрачені знання давніх цивілізацій». Що вони знайшли і як далеко просунулися – невідомо. Відомо лише про те, що Гліб Бокій таки заволодів певним артефактом, чимось на кшталт жезла, що ніс демонічну силу. Крім цього, було добуто необхідні механізми управління масами. Робота тривала і після арешту Бокия. Інші групи ретельно досліджували всі місця, де могли зберегтися залишки давніх знань. Із цього розряду й розтин гробниці Тамерлана в день вторгнення Німеччини. Коротше кажучи, довкола Сталіна постійно оберталися дуже загадкові особи типу Вольфа Мессінга або того ж Бокія, і сходження почалося.

Відомо, що сам внутрішній стрижень більшовицької держави був агресивним та експансивним. Теорія Світової революції трансформувалася, зазнавала зміни наповнення, але ніколи не списувалася з рахунків. Отже, сила, яку хотів здобути і здобув Сталін, мала саме військовий напрям, і стародавні знання, які вишукувалися в найдальших куточках планети, були пов’язані з культом війни.

Точнісінько те саме став робити Гітлер після приходу до влади. Наукове та окультне відділення СС «Аненербе» ще до приходу Гітлера до влади вже вишукувало залишки стародавніх знань, які мали перетворити Гітлера на фюрера німецького народу, а Німеччину – на Рейх. Свій перший різкий ривок – аншлюс Австрії – Гітлер сприйняв не стільки як набуття нових територій, а як заволодіння найціннішим артефактом – Списом Долі (Списом Лонгіна), який зберігався у Відні. За легендою, цим списом легіонер Лонгін припинив муки розп’ятого Христа, і спис став носієм величезної сили та перемоги.

Отже, ми підійшли до того моменту, коли Сталін (трохи раніше) і Гітлер (трохи пізніше) отримали деякі артефакти, що впливають на формування центру влади та військової сили, а також знання про те, як їх використовувати. Безперечно, ці події змінили обох персонажів: в очах їхніх народів вони стали живими божествами. Що характерно, їхні народи майже нічого не знали ні про самі артефакти, ні про те, що цілі загони дослідників працюють у цьому напрямі. Просто сьогодні ця людина була однією з багатьох, а завтра вона піднялася над країною й народом і стала її уособленням.

У наступній частині спробуємо окреслити власну теорію того, що сталося далі.

(Далі буде)