А нас за що?

Авторка перекладу: Світлана

Сьогодні з самого ранку ворожі ресурси публікують гнівні тексти, а також фото й відео прильотів по Чебоксарах. І знову там у різних варіаціях обігрується улюблене запитання: «А нас за що?» І справді, місто розташоване у глибокому тилу, і як свідчить одна з версій назви міста, саме там було зроблено перший чебурек, але це не точно. Так от, послідовники засновників міста чебуреків голосно ставлять запитання: чому ж прилітає по їхніх домівках?

І тут цікаве ось що. Минають століття, змінюються суспільно-політичні формації і власне форми правління, але курник завжди був країною-агресором, який постійно нападав практично на всіх своїх сусідів. І ось коли їм вдавалося таки захопити сусідні землі, то вони одразу витравлювали національну ідентичність місцевих народів, їхню культуру, історію та звичаї, а потім оголошували цю місцевість дикими краями, куди вони принесли світло цивілізації.

Ну, а в тих випадках, коли вони отримували по зубах у відповідь, то починався стогін типу цього «Нас за що?». Тобто внутрішня скрєпа штовхає їх на шлях міркувань, згідно з якими жертва не повинна захищатися взагалі, а якщо таке відбувається, то саме захист оголошується агресією. Достатньо згадати, як вони подають війну 1812 року. Вона в них і велика, і вітчизняна, хоча, по суті, вона не відповідає жодному цьому терміну. Але головне тут не це, а те, що до 1812 року російські війська кількома війнами йшли на Захід, щоб розбити французькі війська та дійти до Парижа, але отримували по зубах.

Усе це вони «замели під килимок», тому що «Бородіно» начебто знаходиться під москвою, і тут усе зрозуміло, а от про те, що до цієї битви були, наприклад, битви при Аустерліці та Фріланді, а товариш Суворов та його армія чомусь опинилися в Альпах, розповідати не заведено, бо все це відбувалося до Бородіна і на території Європи. Будь-який, навіть зовсім недалекий спостерігач, легко зв’яже всі ці події, і термін «відбиття нападу», який застосовується до Бородіна, протухне просто вмить.

Проте щоразу, коли вони отримують по зубах, починається пісня про те, що вони так захищаються і просто змушені були напасти першими, незважаючи на купу підписаних ними паперів про мир та інше. Тут програється та ж сама історія, бо підла сутність залишилася тією ж самою, а в її населення зберігся той самий хід думок. Але повернемося до того запитання, яке вони зараз ставлять. Практично щодня їм нагадують про те, щоб лапті черпали інформацію з офіційних джерел, де все написано правильно.

Загалом ми можемо їм порадити зробити саме це і прочитати пояснення лаптів після їхнього удару по дитячій клініці ОХМАТДИТ 8 липня 2024 року. Як ми пам’ятаємо, тоді ворог уклав точно по лікарні важку крилату ракету Х-101, і тільки перші їхні коментарі були в тому плані, що ніяка це не дитяча клініка, а частина військового госпіталю. Але дуже швидко цю тему осідлала офіційна пропаганда, яка заявила, що ракета летіла по військовому об’єкту, але засоби РЕБ відхилили її траєкторію, і тому вона влучила не туди. Ну що ж, ті, хто добре знає це місце, можуть легко знайти справді військові об’єкти в радіусі кілометр-півтора від клініки. Але цинізм ситуації якраз і нанизується на їхню головну скрєпу – не захищайтеся і дайте нам бити туди, куди ми хочемо.

Так от, житловий будинок, у який сьогодні прилетів дрон, розташовано лише за 450 метрів від заводу, на якому виробляються багатоканальні модулі зв’язку «Комета», що дозволяють їхнім дронам та крилатим ракетам долати протидію РЕБ. Саме цим зумовлено пропуск такої кількості «Шахедів». У звітах ППО ми практично перестали зустрічати фразу «локаційно втрачено». Зокрема, через ту саму «Комету». Так от, нехай беруть офіційні тексти свого командування, які воно випустило з приводу атаки на нашу дитячу клініку, і просто поміняють її назву на назву свого заводу. А далі – з приводу РЕБ і того, що якби не глушили сигнал, влучило б, куди треба. Це і є відповідь на запитання «Нас за що?».