Зрозуміло, що все може виглядати й навпаки, бо розвал парламентської коаліції веде до відставки уряду і, відповідно – прем’єр міністра. Але в такому випадку все залежить від політичної активності та політичної відповідальності суспільства. Якщо воно виявиться апатичним або ж виборче законодавство буде правильно зрежисованим, то беззмінного прем’єра можна отримати легко і невимушено.
З одного боку, приклади Великої Британії або Японії показують, що уряд дуже рідко доживає до кінця своєї першої каденції, а, з іншого боку, Німеччина, Угорщина і тепер – Ізраїль демонструють інші крайнощі. Бібі давно вріс у прем’єрське крісло, звик до тих привілеїв, які воно дає, та успішно й не соромлячись користується ними. І тут теж можна подивитися хоч на Додіка, хоч на зелень, які розглядають своє нинішнє становище як самоціль і можливість отримати максимально комфортні умови життя. Вони ставляться до свого становища не як до місця важкої та системної роботи, а як до призу, який вони виграли і який треба використати на всю котушку.
Але все це було передмовою саме до поточних подій. У тому невеликому переліку повноважень, які має президент Ізраїлю, є і право помилування. Так от, Бібі звернувся до президента Герцога з тим, щоб той скористався цим правом і зупинив його судове переслідування. Тобто він звернувся не з проханням про помилування, а саме з вимогою. Не знаю, як це виглядає в Ізраїлі, але в нас, та й за логікою речей, підставою для такого звернення має бути повне визнання своєї провини і беззаперечне каяття у скоєному. Без цього сенс помилування просто втрачається, але у виконанні Бібі це виглядає як вимога у стилі «Помилуй мене, інакше…»
І що характерно, така форма звернення до президента не викликала миттєвої реакції, яка загалом мала настати, а саме – послати хамовитого і явно боягузливого корупціонера куди подалі та повідомити про те, що Бібі має таке саме право, як і всі громадяни країни, відстоювати свої інтереси в суді. Тому не ховайся від суду, а йди туди і доводь свою невинуватість. Якщо ж ти розумієш, що такий номер не пройде, бо твоє рило зовсім уже в пуху, то визнавай провину і кайся так само публічно, як ти звертаєшся по помилування.
Натомість президент говорить про те, що не дасть Бібі «безкоштовного помилування». Він заявляє про те, що не хотів би бачити прем’єра у в’язниці, але й просто так не піде на цей крок. А далі він викладає свої умови, які, згідно з ізраїльською пресою, виглядають так:
«Президент вимагатиме від Нетаньягу скласти повноваження прем’єр-міністра, але не заборонить повторно висунути свою кандидатуру на нових виборах. Тобто Нетаньягу потрібно буде піти на вибори у статусі рядового депутат. Другою умовою президента названо припинення просування законів, пов’язаних із «реформою» правової системи».
Щоправда, відразу після того, як усе це потрапило у ЗМІ, президентська канцелярія все це начисто спростувала, і там заявили про те, що вперше чують про цю торгівлю. Але Ізраїль – маленька країна. Усі всіх знають, і подібні речі на рівному місці не беруться, тим більше що сам Нетаньягу рухається саме в цьому напрямі. Ми лише можемо припустити, що такий діалог, не важливо в якій формі, таки відбувся, але Бібі навіть заради помилування не послабить хватку за своє крісло.
(Далі буде)
Протесувальник зробив цікавий плакат із надписом “ханінА” – помилування, звук “і” відобразив відомим малюнком….
” Тому не ховайся від суду, а йди туди і доводь свою невинуватість.” – вельми прикро від шановного пана Антиколорадоса чути нехтування принципом презкмпції невинуватості – “Ніхто не має доводити свою невинуватість.”
Так тим більше нема чого боятися й ухилятися.
Не чіпляйтесь до слів – якщо йому висунули звинувачення, то прокурор і має довести ці звинувачення в суді, але якщо Натаньяху зможе в суді довести свою невинуватість – то його суд виправдає. Ось в цьому і сенс того що хотів сказати автор.