Нічні байки (Частина 2)

Уперше опубліковано: 16.01.2022

Автор: anti-colorados

Чомусь ці слова запам’яталися, хоч прямого застосування для них довго не було. Хоча першим заходом у тій же армії довелося відчути, що таке голод. Після цього ще кілька разів довелося з цим стикнутися, і загалом стало підкрадатися легке усвідомлення тих слів. У якомусь совковому фільмі, начебто «Ати-бати, йшли солдати», де грав наш земляк Леонід Биков, була така фраза: «Не голодали вы, не голодали». І справді, той, кого не накривало це почуття, ніколи не зрозуміє, що це таке. Ну, а з приводу в’язниці професійний досвід дав найрізноманітнішу поживу для роздумів, бо надивитись і наслухатися довелося багато й багато про що. А з 2014 року Головний військовий госпіталь дав можливість побачити в безлічі варіантів і третій компонент тієї самої думки.

Тільки після цього все склалося воєдино, і якщо відкинути конкретні вказівки на певні ситуації, то можна сказати про те, що той, хто не пізнав справжніх поневірянь, не зможе адекватно командувати навіть відділенням, не те що країною. Він просто не зрозуміє, з чим треба боротися і чому. А тим більше коли така людина все життя провела у ледарстві, то їй за визначенням нічого не можна довіряти. Напевно, саме тому й було наведено конкретні приклади поневірянь, адже комусь похмілля після вчорашнього вже видасться проблемою або чимось у цьому сенсі.

Але якщо розглянути ці компоненти з філософської точки зору, то ці поневіряння за визначенням щось забирають, але не залишають порожнечі, бо це місце чимось заповнюється. І в цьому випадку позбавлення волі теж багато дає. Слабку людину це ламає, а сильну робить набагато жорсткішою, ніж вона була до цього. Жорсткішою і рішучішою, і що важливо, це – незворотний процес.

У західній історичній популярній літературі часто трапляються тексти, в яких історичні події розкручуються в умовному способі, наприклад, що було б, якби замах на Гітлера виявився вдалим, або якби він не напав на совок, або якби Японія не напала на США, або якби Гітлер не захопив владу в 1933 році. Мабуть, такі фентезі там потрібні, і тому такі сюжети там повторюються знову і знову.

Але мені жодного разу не довелося надибати нічого подібного щодо того, чи зміг би Гітлер стати фюрером, якби він не потрапив у 1924 році в дев’ятимісячну відсидку у в’язниці «Ландсберг»? Щоправда, відсидкою за сучасними мірками це назвати складно, проте позбавлення волі – є позбавлення волі. У Гітлера там була навіть не камера, а щось на кшталт готельного номера, і кажуть, що з його вікон був непоганий краєвид. Практично відразу після того як він туди потрапив, один із охоронців сказав йому, що перебуває в націонал-соціалістичній партії і що йому тут нема про що турбуватися. Тюремне годування було непоганим, але йому доставляли їжу й через паркан. До нього пускали до п’яти відвідувачів за день. Майже щодня до нього приходив Рудольф Гесс, друга людина в партії. Саме він забезпечував Гітлера необхідною літературою з історії, окультних тем і навіть передавав особисті листи відомих містиків, адресовані особисто Гітлеру.

Саме у в’язниці він регулярно відточував своє ораторське мистецтво, займався риторикою і пантомімою, щоб стати не просто полум’яним оратором, яким він був і раніше, а трибуном, вождем. А крім того, у в’язниці він відточував свою здатність підпорядковувати всі думки обраній меті. І його сучасники кажуть про те, що Гітлер до тюремної відсидки і Гітлер після неї дуже відрізнялися між собою, хоча минуло лише дев’ять місяців у буцегарні. Якщо простежити його подальшу долю, скрізь він вигравав на мізері. Тобто в цій конкретній ситуації він просто не повинен був подолати черговий рубіж, але йому це вдавалося з мінімальною перевагою, і при цьому йому вдавалося витиснути всі можливості з наявних. Якби він зробив на пів кроку менше – не став би фюрером нації. Так повторювалося щоразу. А крім того, рухаючись до мети, він уже міг приймати жорсткі та незворотні рішення. І в цьому йому допомогло позбавлення волі.

До чого це? Може, до всього, а може, й ні до чого, адже це – нічна байка, яку я дописую о 1:35 ночі. Але ось що цікаво. Гітлер пройшов Першу світову війну і був там поранений, а раз провів її в окопах, то, безумовно, і голодував. І ось в’язниця «Ландсберг» стала третім, останнім елементом. От і не вір тим самим нічним байкам, які було розказано в холодному зимовому наметі.