Іран – морський вузол (Частина 2)

Автор: anti-colorados

Тут важливе те, що це публікує ізраїльська преса, яка має досить повне уявлення про те, що і як відбувається в Ірані, а тому, не коментуючи цей факт, вона все ж таки вказує, що Білий дім веде переговори саме з КВІР – безумовно терористичною організацією, в якої руки по лікоть у крові не тільки десятків, а може, й сотень тисяч власних громадян, а й у крові американців. Простіше кажучи, Додік витирав ноги об Барака Обаму, який був його попередником за першої каденції, але попри всі його явно негативні справи, Обама підтримав принцип «З терористами не домовляються – їх знищують».

Саме в цій парадигмі Усаму бін Ладена вдалося виявити і знищити, а Додік веде переговори зі ще більшими м’ясниками. І якщо прутін ще не має офіційно закріпленого тавра «терорист», то КВІР таке тавро має, і ось із ними Додік веде переговори. Словом, гіршої ганьби для президента США ще треба пошукати, і тому Ізраїль почав посилено переглядати свої відносини зі Штатами просто тому, що найбільший друг Ізраїлю виявився чимось зовсім іншим і безумовно небезпечним, якщо мати з ним тісні зв’язки.

А ще до того, як до цієї думки прийшли в Ізраїлі, приблизно з тим самим набором проблем стикнулися практично всі партнери США по НАТО. Станом на сьогодні вже ні в кого в Альянсі немає сумнівів у тому, що Штати повністю втратили статус провідної сили оборонного союзу і навіть статус надійного союзника. Європейські країни і Канада поки що утримуються від різких публічних заяв щодо цього, але вже явно запустили процеси формування механізмів європейської безпеки без США.

І тут справа вже не тільки в неадекватних вправах Додіка, а й у тому, що Штати в принципі можуть обрати собі таке, а найгірше те, що стара демократія опинилася перед повністю згнилими механізмами стримування чогось подібного. Тобто Штати продемонстрували інституційну деградацію, яку ігнорувати стало просто небезпечно. Але те ж саме бачать і на Близькому Сході не тільки в Ізраїлі.

Як відомо, перед початком свого «бліцкригу» Додік заручився підтримкою країн Затоки, яких бородатий режим вже виснажив до останнього ступеня. Штатам було надано аеродроми, військові бази та іншу інфраструктуру, яка повинна буда максимально сприяти досягненню Вашингтоном військових цілей. При цьому Додік запевнив, що вся операція займе два-три тижні і приведе до повного досягнення всіх поставлених цілей. А ми нагадаємо, що останнім пунктом переліку цілей, які Додік озвучив у день початку операції, було знищення теократичного режиму Ірану.

Якщо хтось пам’ятає, тоді він закликав населення Ірану повстати і допомогти армії США позбутися бородатих. Фокус у тому, що за кілька місяців до цього Додік уже робив такі заклики, і в Ірані на них відгукнулися протестами. В результаті КВІР придушив повстання ціною близько 40 тисяч убитих, і ось після цього Додік знову кинув свій клич, але той пішов у порожнечу. Так от, саме цей пункт влаштовував країни Затоки насамперед, і тепер з’ясовується, що Білий дім веде переговори з КВІР. У результаті The Washington Post пише таке:

«Уряди Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів, Катару, Кувейту і Бахрейну незадоволені президентом США Дональдом Трампом через його нездатність досягти завершення війни з Іраном… Деякі з цих країн почали обговорювати доцільність подальшого розміщення на своїй території американських військових баз. «Трамп почав цю війну, а ми розплачуємося за неї», – заявив арабський чиновник. За його словами, роздратування союзників досягло максимального рівня відтоді, як США та Ізраїль атакували Іран у лютому… Деякі країни почали вивчати альтернативні варіанти співпраці. Підсумком стала угода про взаємну оборону, яку минулого тижня підписали Саудівська Аравія, Туреччина і Пакистан. Високопоставлений європейський урядовець назвав нові домовленості «сигналом для США». З його точки зору, ця угода показує, що три впливові сунітські держави «намагаються диверсифікувати свої партнерства у військовій сфері». Чиновник, який регулярно контактує з керівниками країн Перської затоки, додав, що «в їхній уяві одних США вже недостатньо».

Тобто своєю безглуздою зовнішньою політикою Додік завдав максимально можливих збитків авторитету США. Такого не було ще ніколи, а тим більше – у повоєнний період. І ця думка не тільки моя, а й усіх тих, хто просто зараз починає виходити з-під протекторату Штатів, активно вибудовуючи нові конфігурації альянсів. І ось це вже навряд чи виправить той, хто змінить Тромба. Таку диверсію проти Штатів неможливо було уявити у найвідчайдушніших фантазіях, але Додік зміг… і ще зможе.