Ну, а сам Геннадій Тимченко – мільярдер і власник інвестиційної групи Volga Group, якій належать акції таких компаній, як «Новатек», «Колмар», «Сібур», «Трансойл», «Стройтрансгаз» та інших, а також банку «росія», вважається ледь не офіційним гаманцем самого прутіна. Тому як уже Тимченко продав свою частку компанії – велике питання, а відповідь на нього полягає саме в тому, що зараз саме Gunvor виявився мало не єдиним претендентом на купівлю цих активів.

У разі підтвердження цієї інформації продаж торкнеться LUKOIL International GmbH, на яку оформлено іноземні активи компанії. В «Лукойлі» заявили, що рішення пов’язане із запровадженням низкою держав санкційних обмежень проти ПАТ «Лукойл» та його дочірніх структур. Виходить, що якщо прутін все ж таки залишається тіньовим власником усієї компанії Gunvor або більшої її частини, то це буде найбільшим кидком в історії курника. І ось що тут важливе. «Лукойл» створив свою закордонну імперію на нафті власного видобутку, значна частина якої була російського походження. А тепер ця лавочка закривається, і якщо Gunvor скупить не тільки НПЗ і нафтосховища, а й видобуток нафти поза федерацією, то цар отримає «чисту» компанію, гроші від прибутку якої в росію вже ніколи не зайдуть.

Але це ще не все. Під санкції потрапили ще й закордонні активи «Роснєфті», а там усе може виявитися набагато цікавішим, особливо в Німеччині. Так, сьогодні з’явилися повідомлення про те, що санкції США проти російського гіганта «Роснєфть» знову викликали в Німеччині дискусію про націоналізацію німецького бізнесу компанії, включаючи нафтопереробний завод, який постачає пальне до німецької столиці.

А якщо точніше, то німецькому підрозділу «Роснєфті» належить контрольна частка в НПЗ «Шведт», який забезпечує пальним Берлін, включаючи столичний аеропорт, а також постачає бензин на заправні станції по всій Східній Німеччині та ключові інгредієнти для місцевої хімічної промисловості. До цих активів також належать частки в НПЗ MiRo та Bayernoil. Тож компанія Сєчіна з потурання мадам Меркель пустила коріння в Німеччині не гірше за «Газпром». Але станом на зараз активи «Роснєфті» перебувають у підвішеному стані, бо 54,17% берлінського нафтопереробного заводу у Шведті та інші активи «Роснєфті» в Німеччині перейшли до федерального регулятора у 2022 році, після початку так званої «спеціальної воєнної операції» рф в Україні.

Строк довірчого управління німецькими активами «Роснєфті» продовжують кожні шість місяців, але суд може скасувати цей механізм: при кожному такому продовженні розглядається, чи є достатні правові підстави для цього тимчасового і надзвичайного заходу. За оцінками російських ЗМІ, вартість німецьких активів «Роснєфті» становить приблизно $7 мільярдів, але, на думку експертів, вартість цих активів може бути завищеною вдвічі.

Уряд Німеччини поки що не наважився піти на пряму націоналізацію, бо в такому разі може виникнути необхідність компенсувати вилучення активів, але, як кажуть німецькі фахівці в галузі права, таких наслідків можна уникнути як мінімум двома шляхами. Напевно, обговорювати їх немає сенсу, але швидше за все, в уряді їх уже взяли до уваги, і для остаточного рішення потрібна лише політична воля…

І ось тут ми ще раз повернемося до вже далекого 2013 року як до точки відліку. Хтось міг би тоді припустити, що події розвиватимуться в такому ключі? Якби хтось 12 років тому видав таке пророцтво, до нього викликали б психіатра, але тепер психіатр потрібний дідові, накачаному ботоксом.

4 коментар до “Порівняно з 2013 роком (Частина 2)”
  1. Пуйло гралося і догралося, у сенсі всіх переграло, схоже гроші скінчаться трохи раніше від пророцтв набіуліної.

  2. Москалі майстри перекладати гроші з кишені в кишеню. Так що всі активи залишаться у москалі якщо їм це дозволять..

  3. За час війни в Україні московити досягли неімовірних результатів в багатьох галузях. Але продовжують наполегливо працювати на перспективу.

Коментарі закриті.