Перша реакція (Частина 1)

Авторка перекладу: Світлана

Після того як прутін приступив до посиленого натирання вух мешканців курника та іншого світу своїм проєктом «Посєйдєснік», повідомивши про успішне випробування ракети і торпеди з ядерно-силовою установкою, цілий ряд профільних спеціалістів заявив про те, що швидше за все, ця операція залякування вилізе прутіну боком. Тут малося на увазі, що така зброя, якщо її справді випробували, а дід знову не пропустив своїх препаратів і його понесло, має сильний побічний ефект. Справа в тому, що незважаючи на те, яку бойову частину буде поставлено на таку зброю, всередині неї вже є агрегат, який використовує ядерну енергію.

Це – глибока відмінність від того, що ядерні реактори встановлюються на підводних та надводних кораблях, бо вони є носіями зброї, а не самою зброєю. А в цьому випадку йдеться саме про зброю, яку було запущено відповідним носієм. З огляду на те що вона потенційно має дуже велику дальність польоту або запливу, то вже тільки запуск цієї вундервафлі становить реальну загрозу для будь-кого.

Крім того, тут є ще два чинники, що розмивають межу, яка традиційно існувала між ядерною та неядерною зброєю. Перший із них – економічний. Практично всі експерти сходяться на думці, що вартість подібної вундервафлі – чи то ракети, чи торпеди – виявиться як мінімум на порядок вищою за аналогічний виріб, але зі звичайною енергетичною установкою. Це означає, що витрачати подібний боєприпас у конфігураціях з неядерною бойовою частиною буде надзвичайно марнотратно, бо в такому випадку можна і потрібно застосовувати зовсім інші інструменти з меншою вартістю та меншим побічним ефектом, який безумовно виникне через руйнування ядерної силової установки.

Другий чинник полягає в тому, що сучасні системи стеження досить упевнено розрізняють наявність або відсутність ядерної складової в тому чи в іншому зразку зброї. Напевно, кожному доводилося бачити повідомлення про те, що десь було помічено якийсь носій ядерної зброї, снаряджений ядерними боєприпасами. Тобто методику визначення характеру начиння пристрою цілком відпрацьовано, і її давно застосовують у штатних засобах розвідки. Швидше за все, є прилади, які фіксують наявність радіоактивних елементів усередині конкретного зразка озброєнь, встановлених на борту носія.

Підозрюю, що ці самі засоби ідентифікують вказані вище ракету і торпеду як ядерну зброю просто тому, що через свою силову установку вони даватимуть ту саму сигнатуру, яка відповідає ядерній зброї, незважаючи на те, чи будуть вони мати ядерну чи неядерну боєголовку. У свою чергу, військові процедури, розроблені на випадок застосування ядерної зброї, спрацюють просто через те, що запущено таку зброю, зі всіма відповідними наслідками.

Тобто наскільки такі вундервафлі ефективні як зброя – невідомо, а ось їхня провокаційна властивість уже очевидна. І загалом на ці фокуси звихнутого дзюдоїста повинна була з’явитися якась реакція, і вона з’явилася. На підльоті до Південної Кореї, куди Додік вирушив на переговори з китайським імператором Сі, він написав пост у своїй соціальній мережі Truth Social, який зараз наводять усі ворожі ЗМІ. Для своєї публіки вони переклали його так:

«Враховуючи проведення випробувань іншими країнами, я доручив міністерству війни розпочати тестування нашої ядерної зброї на зіставному рівні. Цей процес розпочнеться негайно, росія на другому місці, а Китай далеко позаду на третьому, але зрівняється впродовж п’яти років. Через те що інші проводять випробування, я вважаю, що доцільно, щоб ми теж їх проводили».

Далі він уточнив, що це розпорядження вже віддав, і воно набуває чинності негайно, а місця, в яких будуть проводитися необхідні заходи, буде узгоджено пізніше. Тож перша реакція на прутінську метушню вже пішла, і очевидно, не така, на яку він розраховував. А як ми пам’ятаємо, Штати дуже довго й ганебно розхитуються, але вже коли починають гру, то їх практично ніхто не може наздогнати.

(Далі буде)