Ефект доміно?

Авторка перекладу: Світлана

Із серії «Проти ночі»

Різні джерела вже не раз застосовували терміни на кшталт «кумулятивний ефект» із приводу стану російської нафтогазової галузі, яка все очевидніше вирушає під ніж. Ніч із вівторка на середу не стала винятком, і атаки зазнали НПЗ, ГПЗ та нафтосховища. Зрозуміло, що два з половиною десятки років галузь жирувала і просто купалася в надприбутках, а тому забезпечила собі досить високий ступінь стійкості. Але планомірні заходи, спрямовані на її руйнування, діють невблаганно та методично, і ситуацію можна порівняти з тим, як вода розмиває дамбу. Спочатку з’являється маленький струмок, що знаходить пролом у дамбі, потім він розмиває все більше русло, і якоїсь миті потік стає настільки сильним, що дамба вже не здатна тримати цей натиск води.

Схоже на те, що до цієї точки наближається друга за величиною і значенням для курника нафтогазова компанія «Лукойл». У зведеннях новин ми дуже часто можемо бачити в переліку уражених об’єктів противника НПЗ або інші активи цієї компанії. Очевидно, що все це відіграє свою роль на шкоду компанії, а злі язики казали про те, що її незмінний глава навіть звертався до прутіна з тим, що з його «сво» пора щось вирішувати, бо збиток стає дедалі значнішим. І кажуть, що під час цієї розмови він пророкував санкції, які можуть взагалі покласти бізнес компанії на лопатки. Але, як відомо, дідові Кабаєву начхати на раціональні аргументи, і він повністю упоровся війною.

І ось схоже на те, що цей «кумулятивний ефект» може показати всім, як він працює, саме на прикладі компанії «Лукойл». Принаймні, саме на цю тему міркує ворожа преса, і, спираючись на власні джерела як усередині компанії, так і навколо неї, пише про це щось на кшталт дуже недоброго пророцтва:

«Нафтова імперія, яку кілька десятиліть збирав Вагіт Алекперов – найбагатший нафтовий магнат росії зі статками $28 млрд, за оцінкою Forbes, – можливо, доживає свої останні місяці.

«Лукойл», який потрапив під американські санкції, де Алекперову належить частка 28% (за даними на 2021 рік), починає вимушений розпродаж закордонних активів, якими володіє в 11 країнах світу. Серед них – НПЗ у Болгарії, Румунії та Нідерландах, мережа АЗС у Євросоюзі, а також потужності з видобутку в Азербайджані, Казахстані, Узбекистані, Іраку, Єгипті та ОАЕ, Латинській Америці, Західній та Центральній Африці».

Ідеться про активи, розташовані у країнах, чутливих до санкцій США, і там не можуть їх ігнорувати. А це означає, що «Лукойлу» треба звідти йти. Адже якщо він упреться і не йтиме, то активи буде просто націоналізовано, і з цим нічого не вдієш. А раз так, то як сказано вище, треба терміново розпродавати все це добро у строк, визначений Мінфіном США, а встановлений кінцевий термін – 21 листопада.

З урахуванням того що угоди за такими активами зазвичай проводяться в строк від пів року до року, екстрене скидання активів потягне за собою жахливі втрати для «Лукойлу». За оцінками фахівців, компанія буде змушена дати знижку під час продажу активів до 70% у країнах, які прямо і без питань виконають санкції США, і не менше 50% там, де загалом таке хоч і будуть змушені виконати, але без особливого ентузіазму. Проте це призведе до таких серйозних збитків, що компанія їх може не пережити.

Простіше кажучи, Лукойл буде змушений повернутися в росію і забути про родовища нафти й газу поза власними кордонами, а в курнику в нього не так уже й багато видобувних потужностей. Плюс до того, добрі птахи шматують лукойлівську тушу регулярно і жорстоко. Словом, якщо ця компанія впаде, то вона може викликати ефект доміно, і поки що все йде саме за таким сценарієм.