За великим рахунком, у москві треба було залишити гарнізон та відійти на Київ. Тут він здобув би не просто підтримку, а таке поповнення вмотивованими силами, що довелося б їх стримувати. До речі, ці сили склали б окупаційний корпус, який точно не пустив би пітерського царка до москви. Двісті років тому цю погань, яка перетікала з улусу Джучі Орди до московії, а потім – до росії, можна було придушити назавжди, і зараз про неї ніхто б уже не пам’ятав, а Європа простягалася б до тих меж, які б освоїли українці. Але не склалося.
До речі, розумів це Гітлер чи ні, але початковий план основного удару групи армій «Центр» на Смоленськ і москву було тимчасово змінено, і танкові групи пішли на південь. Як відомо, саме на південному напрямку, де Вермахт здобув повну підтримку українців, він просунувся найглибше, але потім усе знову перегралося, і Гітлер повернувся до наполеонівського плану захоплення москви, хоча історія показала, що душити цю гадину треба з півдня.
Словом, зараз ситуація програється з новою силою. В москві зрозуміли, що рано чи пізно виникне момент, коли Україна прийде і запитає за все, а тому відпускати її не можна в жодному разі. Скоріше, не так. У москві завжди про це пам’ятали. Навіть у часи Єльцина, коли рф загрузла в Чеченській війні, вже планувалася війна проти України. Перший президент Ічкерії Джохар Дудаєв був джентльменом найвищого ґатунку і користувався повагою офіцерів російської армії, які протистояли йому.
Відомо, що він не боявся відкритого спілкування з ними. Навіть перед початком війни тодішній міністр оборони Грачов особисто їздив до Грозного на переговори з Дудаєвим, і там було будь-що, тільки не зневага один до одного. Переговори були жорсткими, але з обох боків – коректними та поважними. Мине час, і ім’ям цього видатного діяча Чечні та полум’яного борця з російським імперіалізмом буде названо вулиці та площі. Він увійде в історію як шляхетний воїн, який кинув виклик величезній та абсолютно ординській армії, а ім’я путіна кане в Лету і стане в один ряд із Гітлером та Пол Потом.
Так от, під час різноманітних переговорів з російськими офіцерами він почув дуже багато про плани рф, а тому прямо попереджав про те, що після Чечні москва вже планує війну з Україною. Нагадаю, йдеться про середину 90-х, коли путін був відомий як член Тамбовського ОЗУ, бомбив «гуманітарку» і тримав «вікно» на кордоні для перекидання потужних партій кокаїну з Колумбії та героїну з Афганістану. Тоді він був одним із братків, а плани війни з Україною вже лежали на столах головного оперативного управління генштабу.
Що характерно, вже так історично склалося, що перша війна, розв’язана путіним, сталася проти Грузії у 2008 році, але першою мала стати війна з Україною за острів Тузла в Керченській протоці. Про це вже мало хто пам’ятає, але окупація Криму відбулася за доопрацьованим планом бойової операції десятирічної давнини.
Причому стосовно України путін поставив питання приблизно так, як і Сталін, і повів справу до тотального знищення України як основного джерела смертельної небезпеки. Саме тому він просто зараз заселяє Крим та окуповану частину Донбасу бурятами, калмиками та іншими представниками далеких народностей. Це не що інше, як етнічна чистка окупованих територій. Щоб стало зрозуміло олухам та виродкам промосковських політичних сил, їм уготовано ту саму долю, що й усім українцям, – або перемогти, або загинути в тотальній етнічній чистці.
Але москва вже проґавила момент, коли могла це зробити, і тепер до неї доходить, що цей механізм намацали й на Заході. Недарма говорив старий Збігнєв Бжезінський про те, що знищити росію можна лише за допомогою України, а він розумівся на цих речах. Причому тут є ще важливий момент: крім величезного історичного рахунку, який Україна має до північного сусіда, додався свіжий, який москві ніколи не буде прощено. А тепер так склалося, що поступово до думки про те, що настав час уже придушити гадину, яка плюється отрутою на всі боки, прийшли всі провідні країни світу. Раніше це було зробити не дуже легко, але тепер вони одержали ключик від ситуації. Як завжди, він знаходиться на південь від москви і готовий відкрити шлях до цього лепрозорію.
Тож якщо розглядати московію як територіальне втілення казкового Кощія, то Україна – його смерть.
Нажаль зелені теж заміщають українців. Мільйон дешевих робочих рук.
Дякую. Але є питання на яке давно шукаю відповідь, а саме, що тоді на Тузлі (чи хто) зміг зупинити прутня? В чому була причина зупинка окупації? Може є якась інформація.
В мене склалося таке враження, що при Тузлі Кучма проявив характер, натякнувши на військовий стан і мобілізацію. І навіть якісь дії продемонстрував.