Уперше опубліковано: 01.04.2018
Авторка перекладу: Світлана
Здавалося б, у рф та Китаю дуже багато спільного, особливо це стосується нової історії, коли обидві країни пройшли через смугу комунізму, яка сформувала їх саме такими, якими вони є. Проте є й відмінності на фундаментальному рівні, що формують прямо протилежні світоглядні підходи до певних ключових речей. Як ми вже чудово знаємо, росіяни намагаються розповісти всьому світу про те, що вони створили якийсь шедевр у будь-якій галузі, а особливо – в галузі зброї та чогось подібного. Так, вони досі нестерпно пишаються тим, що один самородок Калашников, не маючи технічної освіти, винайшов і виготовив зразок автомата, який став наймасовішою зброєю сучасності.
При цьому росіян не бентежить, що «винахідник» зробив своє безсмертне відкриття в той самий час і в тому самому місці, де працював геній німецького зброярства Хуго Шмайсер і група інженерів його підприємства, вивезені з Німеччини як трофеї або підневільна робоча сила. Автомат так і називається – «Автомат Калашникова». Ракети – теж справа рук німецьких інженерів і конструкторів, але совки, а потім – і росіяни, бадьоро розповідають, що всі космічні ракети накреслив товариш Ціолковський, а інші геніальні інженери і конструктори, що якраз сиділи на зонах, допилили їх до кондиції, коли можна було посилати в космос Білку і Стрілку.
Словом, вони й досі посилено рвуть на грудях тільник, доводячи унікальність цих суто самостійних розробок. Атомну бомбу, як неважко здогадатися, зібрали ті самі німці, але її автором став конторський вертухай Курчатов, який наглядав за німцями. Легенди про те, що геній совкових вчених проник усередину атомного ядра і саме від нього пішла атомна бомба, досі в рф розповідають як достовірний факт.
Тепер, допилюючи те, що залишилося ще з далеких совкових часів, росіяни не втомлюються розповідати подібні речі, вже об’єднані одним влучним терміном, що його видали наші читачі, і якщо його не вимовляти скоромовкою, то вийде: «Анала Говнєт».
На відміну від совка, китайці зовсім не турбуються про те, що вони уподібнилися до індіанця Віннету, сина Інчучуна, і вийшли на стежку плагіату. Вони працелюбно копіювали все, від літаків до танків, і легко відповідали:
– Не знаємо ми складу їхньої броні. Ми свою зробили.
– Ну і що, що гармата такого самого калібру? Ми не збираємося ні з ким калібрами мірятися.
– Так, силует дуже схожий, так вийшло, але ви подивіться ззаду, бачите пропелер? У вашого був пропелер? Ні? Ну, ми ж казали – з нуля все самі зробили, хоч і схоже.
Тільки з плином часу у них стали виходити зовсім перероблені зразки техніки та зброї, що за окремими параметрами перевершують прототип. Словом, усі в курсі цієї історії, а вираз «китайська підробка» стала візитною карткою країни на багато років. Проте це не означає, що в КНР зовсім не було своїх розробок, у яких вони з самого початку мали пріоритет перед конкурентами. Перш ніж звернути увагу саме на таку сферу діяльності, дозволимо собі пригадати один момент, який пам’ятають особи старшого піонерського віку, а молодь навіть не зрозуміє, про що йдеться.
Отже, після закінчення Другої світової війни в Китаї продовжилася громадянська війна, в якій перемогу здобули комуністи на чолі з Мао Цзедуном, якого підтримував Сталін. До смерті Сталіна відносини між двома країнами складалися більш ніж чудово, і в корейській війні совки і китайці билися пліч-о-пліч. Але навесні 1953 року Йосип Віссаріонович невдало сходив «по-маленькому» і від цього трішки помер прямо там, де і сходив. З цього моменту відносини між країнами стали охолоджуватися, а після ХХ з’їзду компартії совка, де Микита Хрущов назвав Сталіна «Мудачина ты, простофиля», відносини взагалі зіпсувалися.
Пекін затаврував москву ганьбою та звинуватив у «ревізіонізмі». Тут ми не станемо пояснювати суть цього звинувачення, просто зазначимо, що цей термін було вжито у поганому значенні слова. Водночас Великий Кормчий оголосив, що тільки Китай іде правильним шляхом, як і заповів великий Ленін. Тобто в Пекіні всерйоз вирішили, що тільки вони правильно розуміють ідеї вождя пролетаріату.
(Далі буде)