Автор — Тимур Литовченко
Постійно доводиться читати на «Лінії Оборони» щось на кшталт (цитую):
«Всем, кто проходил школьный курс истории в совке, четко впрессовали в мозг, что Вторая Мировая война, это – буржуинское название великой отечественной войны, в которой воевал советский союз с гитлеровской Германией и где-то сбоку примазались Англия и Америка. Из этого следовало, что началась она 22 июня 1941 года и закончилась – 9 мая 1945 года. Просто не знаю, что было бы с умником, который встал бы тогда и сказал: “Минуточку, Вторая Мировая это – не великая отечественная”. На Московии и сейчас такое не безопасно говорить. Ну а если продолжить и сказать, что как раз 1 сентября 1939 года она началась в Польше, а закончилась 2 сентября 1945 года в Японии, то это был бы удар под ватерлинию или ниже пояса».
Через це з усією відповідальністю заявляю, що все це було не зовсім так… або ж не в усіх частинах Радянського Союзу тодішні школярі оболванювалися з однаковою суворістю! Адже тим самим школярем, здатним при необхідності увігнати вчителеві «під ватерлінію або нижче пояса» — був той літній дядько, який зараз кропає оці рядки. І щоб не бути голослівним, нижче наведу перелік тих художніх і документальних творів, з яких при бажанні можна було здобути необхідні відомості. Адже що б там не писалося в шкільних підручниках історії (бо у технічному виші, який я закінчив, викладалась не історія як така, а вельми специфічна «Історія КПРС») — а самоосвіту ніхто не відміняв.
Отож хто хотів, той навіть за часів СРСР чітко знав:
- ІІ Світова війна почалася 1.09.1939 й завершилася 2.09.1945;
- Велика Вітчизняна війна тривала з 22.06.1941 по 9.05.1945;
- отже, ставити знак рівності між WWII і ВВВ аж ніяк не можна!
Бо інакше виходив парадокс: якщо справедлива формула «WWII=ВВВ» — тоді виходило, що американці скинули атомні бомби на Хіросіму й Нагасакі… в ході Великої Вітчизняної?! Серйозно???
Звідси висновок: це — таки дві різні війни! Причому ІІ Світова тривала довше, ніж Велика Вітчизняна! Бо хоч американці — це «паразитичні й загниваючі імперіалісти», однак лупити ядрьоними бонбами мирних японців не стали б навіть вони… Отже, загарбницька імперіалістична Світова війна все ще тривала по завершені нашої справедливої ВВВ.
А якщо так — давайте розберемося з датами початку та завершення WWII на прикладі позашкільних джерел, доступних в СРСР у 1970-1980-х роках.
Ілля Еренбург. «Буря» (роман-епопея, 1946-1947)
Хто не жив у радянський час, тому може видатися дивним, що більш-менш вартісні книжки тоді доводилося діставати (!) усіма правдами й неправдами. До неправедних злодійських шляхів відносилася банальна крадіжка. Тому якщо такі речі в конкретному сімействі цінувалися, то частину книжок дітям читати не давали через банальну недовіру. Мовляв, дитина мала і дурна, отож бажаючи похизуватися, понесе особливо цінну книжку друзям — і все!..
Особисто мене до нашого «сімейного книгофонду» допустили десь у 7-му класі після того, як я особисто добув «макулатурне» видання роману Олександра Дюма «Двадцять років по тому» (яке у моїх батьків хтось скомуніздив), плюс виграв у книжкову лотерею зібрання творів Ярослава Гашека та Анатолія Іванова.
Завоювавши довіру батьків, я й отримав дозвіл читати вдома роман-епопею Еренбурга «Буря». А сюжетна лінія цього твору саме й починається з передвоєнних подій в СРСР та у Франції. Причому йдеться аж ніяк не про ВВВ, а саме про WWII. Цьому присвячено декілька основних сюжетних ліній: і сімейства Альперів, і інженера Сергія та француженки Мадо з її батьком Морісом Лансьє, і професора Дюма, і німця Нівеля… не враховуючи менш значущих персонажів. Звісно, в «Бурі» виправдовується тогочасна радянсько-німецька дружба («Пакт Молотова-Ріббентропа»). Але французька кампанія вермахту показана яскраво, з усіма термінами: 1939-1940 роки…
Ліон Фейхтвангер. «Симона» (роман, 1944; виданий в СРСР — 1946)
Саме на тлі пристрасті до дефіцитних книжок — в отих «макулатурно-підписних» баталіях ми познайомилися з дядею Толею, який виявився «книжковим хробаком» на порядок завзятішим, ніж мої батьки. До того ж, жив він з дружиною та дочкою неподалік нашого будинку — всього лише у двох кварталах… Вдома у дяді Толі були такі книжки, про які ми могли тільки мріяти. Серед них — зібрання творів Ліона Фейхтвангера. Коли рівень довіри між нашими сімействами став достатньо великий, дядя Толя почав видавати мені під чесне слово окремі томи на прочитання. Звісно, почав я з трилогії про Йосифа Флавія, «Єврея Зюсса», «Потворної герцогині», «Братів Лаутензак», «Сім’ї Оппенгейм», «Гойї», «Лисів у винограднику», «Лже-Нерона»… «Іспанська балада» була у нас вдома — її вже мені мама дала почитати.
На тлі перелічених творів, роман «Симона» виглядає, чесно кажучи, доволі-таки блідо. Але головне те, що його сюжет описує той самий період: Франція напередодні й на початку німецької окупації. А це — знов-таки 1940 рік! Що повністю збігається з початком «Бурі» Еренбурга.
ЧАСТИНА 2
Звісно, як Фейхтвангер, так і Еренбург мали один суттєвий недолік (з точки зору тогочасних «совків»): обидва були євреями. А тому посилатися на них було… м’яко кажучи — не комільфо. Разом з тим, що «Буря», що «Симона» — це два незалежні літературні джерела, які однозначно засвідчували: WWII почалася в 1939-1940 роках. А отже — до початку ВВВ…
Телесеріал «Великая Отечественная» (англ. — «Unknown War», США-СРСР, 1978; фільм 17 — «Союзники»)
У 1978 році по першій програмі ТБ СРСР пройшов американо-радянський телесеріал «Велика Вітчизняна». Згодом — вже в доопрацьованому вигляді (з висловами «дорогого Ілліча» — в сенсі, Брежнєва), показ цього 20-серійного фільму повторили по ТБ у 1982 році.
Звісно, спочатку сценарій, а потім і домонтажний, і змонтований варіанти усіх 20-ти серій ретельно вивірялися радянськими ідеологами. Не варто навіть пояснювати, що сила-силенна пропозицій американської сторони була відкинута «совком» ще на стадії затвердження сценарію, а вже яка «рубка» пішла на стадії монтажу та озвучки!.. І все ж таки серіал вийшов, і зібрав величезні глядацькі аудиторії як у США, так і в СРСР.
І хоча у цьому документальному кінотворі відпрацьовується радянська версія історії ВВВ, все ж у 17-му фільмі «Союзники» є декілька дуже цікавих моментів, які можна назвати унікальними як для радянської доби. Зокрема, це одна з промов британського прем’єр-міністра сера Вінстона Черчілля, а також виступи деяких тогочасних американських офіційних осіб.
Але особливий наголос, у контексті обраної сьогодні теми, хотів би зробити на обіцянці товариша Сталіна щодо оголошення війни Японії не пізніше ніж за три місяці по завершенні воєнних дій на Європейському театрі. Зазначеному моменту передують слова про те, що після розгрому Німеччини саме Японія лишилася останнім «розпалювачем» війни. Якщо ВВВ завершилася 9.05.1945 — отже, Сталін зобов’язався оголосити війну Японії не пізніше 9.08.1945. Це повністю збігається датою атомного бомбардування Нагасакі.
Звідси висновки:
- WWII завершувалася війною з Японією, а не з Німеччиною;
- СРСР брав участь у війні з Японією, як у фінальній стадії WWII, наприкінці літа 1945 року;
- логічним видається, що WWII завершилася таки 2.09.1945, а зовсім не 9.05.1945!
«Приказ: перейти границу» (к/ф, 1982)
У 1981 році на екрани Радянського Союзу вийшов художній к/ф «Приказ: огонь не открывать», де розповідалося про радянський батальйон, який у серпні 1941 року охороняв кордон з Маньчжурією. Але згодом виявилося, що це була лише перша частина кінодилогії — бо наступного року вийшов фільм-продовження «Приказ: перейти границу».
Сюжет другої частини розвивається в серпні 1945 року, і тут йдеться саме про Маньчжурську операцію — розгром Квантунської армії. Знов-таки, у стрічці відпрацьовується повністю радянська версія подій… Але в обраному контексті важливою є чітка фіксація саме часу розгортання сюжету: радянські війська перейшли кордон, на якому стояли з 1941 року, в серпні 1945 року — отож СРСР пішов війною на Японію після завершення ВВВ!
Володимир Висоцький. «Баллада о детстве» (пісня, 1975)
Знаю, що на «Лінії Оборони» не вітаються згадки про Володимира Висоцького, проте зараз без нього — ну ніяк! Бо Висоцький — це не тільки «попса» і «блатняк». Висоцький — це, зокрема, і балади… Отож нагадаю лише вісім рядків з його «Баллады о детстве»:
У тети Зины кофточка
С драконами и змеями:
То у Попова Вовчика
Отец пришел с трофеями!
Трофейная Япония,
Трофейная Германия…
Пришла страна Лимония,
Сплошная чемодания.
Текст «Баллады о детстве» я занотував чи то в 6-му, чи то в 7-му класі… Але точно у травні. Бо тоді мав підготуватися до річного іспиту з російської мови — але мама раптом принесла від знайомої лише на 1 добу (!) цілу бобіну з піснями Висоцького!!! Отож пославши попід три чорти підготовку до іспиту, я з ранку аж до ночі просидів під магнітофоном, знов і знов прокручуючи пісню за піснею, записуючи їх спочатку на чернетки, потім набіло в грубий зошит, звіряючи нотатки з магнітофонним записом…
Закінчив вже глибокої ночі, ледь доплентався до ліжка, впав і вирубився намертво. На іспит з російської мови йшов без жодної підготовки — але здав його на «5». Зате мав відтоді цілий грубий зошит пісень Висоцького. З «Балладой о детстве» включно. Але що там за «страна Лимония», скажіть на милість?! Та ота сама Японія, звідки батько Вовчика Попова привіз тітці Зіні «кофточку с драконами и змеями» у якості «трофея». А трофеї привозять з війни, еге ж?.. Ну, от вам і війна — але ж не ВВВ!..
* * *
Таким чином, ось вам ціла низка незалежних ні від шкільної програми, ані одне від іншого джерел, що однозначно дозволяють розсунути рамки WWII поза межі ВВВ. А вже знаючи, що ІІ Світова війна почалася ще в 1939-1940 роках, а завершилася хоч і в 1945 році, але вже після серпня місяця — це, як-то кажуть, справа техніки. Отож вийти на дати 1.09.1939 та 2.09.1945 вже не надто й важко, навіть якщо про це нічого не розповідають у школі. Не знаю, що там зараз коїться в сучасній РФ, але докопатися до цього можна було навіть за радянських часів! Принаймні позашкільної інформації не бракувало.