Автор перекладу: Світлана
Сьогодні противник відстрілявся Україною 103 «Шахедами» та однією балістичною ракетою, яку було запущено з Криму. Крім того, противник активно використав планеруючі авіабомби, і особливо дісталося Харкову та Херсону. Погодьмося, попри всю трагічність наслідків, які приніс цей удар, очікувалося щось набагато більше. Принаймні, з різних джерел до мене дійшли аж три варіанти «дару відплати», який запланував злісний карлик. Напевно, кожен чув або читав хоча б один з них.
І не дивно, бо купа вентиляторів, які в нас чомусь називаються медіа, розганяли це ла*но по трубах, явно змагаючись один з одним у помітності сюжетів. Тим самим вони змагалися між собою, намагаючись переплюнути конкурентів і на повну використовуючи особливу чутливість публіки до цієї теми. Зауважимо, що ще не факт, що цей удар відплати вже відбувся, але тема ця виявилася багатогранною, і про неї варто щось сказати.
Отже, спочатку про хвилю паніки, яку противник, і не лише він, намагалися розігнати. Наскільки це їм вдалося, особисто мені судити важко, бо в моєму колі спілкування практично немає нікого, хто в принципі піддається паніці, а тим більше явно інспірованій. Але те, що ворог зобов’язаний щось таке зобразити, було очевидно просто тому, що в них самих ця хвиля накрила весь курник. Як це не дивно, паніка виникла не з приводу того, що сталося з їхньою стратегічною авіацією, і не тому, що після тривалої перерви наші специ явно пристрільно постукали в Керченський міст, а через реакцію самого їхнього уряду на ці події.
Дивно, але щось зовсім недобре лапті запідозрили після того, як на всіх дорогах у них з’явилися пункти перевірки фур, що викликало багатокілометрові пробки по всій країні. Їхня Мережа просто наводнилася репортажами самодіяльних коментаторів про те, що діється на дорогах, а в коментарях під такими повідомленнями стали позначатися все нові й нові локації, в яких відбувається те ж саме. З цього й виросла картина чогось страшного, і в результаті там почали посилено заспокоювати публіку, мовляв, усе нормально, це всього лише движуха, чи ви її не любите, як наказав сам цар?
Усім було зрозуміло, чому все відбувається, і виникло німе запитання до фюрера: «Ну, що ти там? Давай відповідь!» Причому в багатьох коментарях це приблизно так і формулюється. І тут ми звертаємо увагу на те, що лаптям навіть на думку не спадає, що за пару днів до другого туру «стамбульських переговорів» по Україні вдарили рекордною кількістю дронів, підкріпивши їх крилатими і балістичними ракетами. В результаті це були наймасованіші удари, але вони не можуть втямити, що саме на це може прилетіти відповідь у вигляді чогось жорсткішого. Це тому, що вони живуть у своїй скрєпній парадигмі: «А нас за що?» Вони свято вірять у те, що обстріляти Україну за ніч п’ятьма сотнями засобів повітряного ураження – це нормально, а те, що прилетіло наступного дня, – це не відповідь, а щось самостійне, на що цареві треба відповідати.
Публіка вимагає, і тут важливим є бекграунд, на якому все це відбувається. Справа в тому, що на весь курник спалахнув неприємний скандал у стилі «член пепенців». На Ярославському вокзалі столиці кадировці захопили пацієнта і, протягнувши його через усю будівлю, кинули в багажник своєї машини, після чого спокійно поїхали. При цьому захоплений пацієнт репетував на весь вокзал, але поліція побачила, що захід виконують бородаті, почала посилено розглядати табло з розкладом і не втрутилася в перебіг подій. Як потім з’ясувалося, захопленим виявився ще той відморозок, але прихопили його за довгий язик, яким він щось наговорив на кадировців. Очевидно, що його хотіли вивезти до Чечні й застосувати до нього закони султанату.
Але скандал вирвався назовні з запитанням «Доки?», і автомобіль із кадировцями було затримано, їхню здобич – відпущено, але коли почали з’ясовувати, в чому там справа, бородаті показали посвідчення росгвардії і пояснили, що діють у рамках оперативних дій із затримання підозрюваного в образі почуттів вірян. І через те що в самій росії за це дають немалі строки, то вони взагалі не розуміють, на якій підставі їм завадили виконувати свої службові функції. Це теж потрапило в пресу, і скандал спалахнув з новою силою.
Тут слід нагадати, що сам Кадиров – генерал росгвардії, і всі його нукери формально є структурами тієї ж росгвардії, а тому виникли запитання до царя про те, до чого він розпустив бородатих, що вони таке виконують посеред москви, а не своєму Кавказі. А далі пішов такий заміс у вигляді обміну діаметрально протилежними оцінками ситуації:
«Кадиров заліз на чужу територію. Забув, що Москва – це Грозний. Якщо його не зупинити, почнуться дуже неприємні процеси», – вважає один із наших співрозмовників. Інший не сумнівається, що тепер президент почує голоси тих, хто давно закликав покарати Кадирова. І для початку прибере його з посади глави Чечні, а потім і «покарає за інші гріхи».
«Думаю, все вирішиться в найближчі тижні. Таке рішення, звісно, потрібно підготувати. Але я навіть не допускаю думки про те, що Владімір Владімірович не покарає Кадирова», – сказав співрозмовник. При цьому джерела, близькі до глави Чечні, сказали нам, що «нічого такого не буде. А деяким людям треба пам’ятати, що сам факт перебування у Кремлі не захищає. Тому не потрібно необґрунтовано чіпати Рамзана Ахматовича та всіх мусульман Росії в його особі».
Простіше кажучи, виникло запитання, що зробить цар: вкоротить руки Кадирову, який начебто вже не раз провинився, але уникнув покарання, чи ж фюрер зобразить роденівського «Мислителя», сидячи на своїй таємній валізі? Саме в цьому випадку публіка чекає якихось рішучих дій щодо Кадирова. А тут треба давати якусь відповідь і Україні, в підсумку один цугцванг наклався на інший, і прутін почав нервувати і робити помилки.
Наприклад, будучи повністю виведеним з рівноваги, він буквально особисто і у прямому ефірі завалив операцію прикриття, яка повинна була імітувати переговори з Україною про припинення вогню. Адже всім було зрозуміло, що таким чином прутін демонструє свою договороздатність, а тут він узяв і сам ляпнув, що жодні переговори йому не потрібні. Саме на це й виводили лаптів, тільки вважалося, що констатувати цей факт можна буде за сукупністю дій, але ніхто не очікував, що прутін скаже це особисто.
Кожен із цих епізодів вже вимагає прояву якоїсь наявності тестикул, а всі разом вони дають підстави для його кровожерливої публіки засумніватися в його царській величі. Ось якби він приволік Кадирова та його підручних на лобне місце і зробив би з ними те, що зазвичай там робили, то його злочинну легітимність відразу було б піднесено до куба. Але схоже на те, що таке вже якщо і станеться, то у зворотному порядку. Якщо Кадирову підфартить, то він дідуся там оприбуткує публічно і, можливо – власноруч. Недарма ж він хвалився тим, що свого першого російського він убив у 16 років. Туди б звезли і всіх кривдників академіка, а потім для приємного тла туди б запустили і всю публіку, яка прийшла подивитися шоу.
Але цар і сушений мачо на таке не здатний. І, між іншим, щойно це стало всім зрозуміло, а от з Україною все ще складніше. Навіть самі лапті визнають, що адекватну відповідь виконати просто неможливо. Адже, справді, всім зрозуміло, що якщо вжарити ядеркою, то завтра всі вони опиняться в іншому світі, який їм навряд чи сподобається, якщо вони взагалі зможуть щось порівнювати. Тому там міркують у стилі «Було б добре, але цього не буде», а інші варіанти – один гірший за іншого. Справа в тому, що бомбардувати лікарні, житлові будинки чи щось іще у відповідь на ураження суто військових цілей – це ще гірше, ніж взагалі нічого не робити.
І їхня найбільш упорота публіка розмірковує про те, що Україна не має такої кількості аеродромів, набитих літаками, а тим більше – стратегічними бомбардувальниками. Військові заводи вже давно переміщено під землю, вдарити по Верховній Раді можна, але немає гарантії, що це вдасться. Словом, навіть для масованого удару, який би виявився показовим, просто немає цілей, а якщо лупити абикуди, то це не можна буде продати як удар відплати, адже саме це робиться постійно.
Але є ще один момент. Сама атака на стратегічну авіацію показала, що це можливо і що від таких атак втрати можуть виявитися взагалі фатальними. Адже якщо Україна зможе організувати ще два подібні нальоти і з такими самими результатами, то не лише відвалиться один зуб ядерної тріади, а й зникне можливість запускати навіть звичайні крилаті ракети. А їх продовжують випускати з розрахунку наявних носіїв. Але тепер їх стало набагато менше. У зв’язку з цим противник зараз ганяє решту своїх бомбардувальників з однієї бази на іншу, щоб не підставити їх під «контрольний постріл».
У такій ситуації просто зараз задіяти їх як елемент комбінованого удару – не за фен-шуєм. Як з’ясувалося, на авіабазі «Олєнья» частина бомбардувальників уже стояла з підвішеними ракетами саме для такого удару. Вже не стоять і навіть не лежать, бо їхні уламки терміново вивезли, а на місце згорілих ставлять уцілілі, щоб заплутати OSINTерів. Ну, а після того як невідомо чим СБУ постукала в опору Керченського мосту, противник усвідомив, що тепер не лише їхні надводні, а й підводні кораблі наражаються на реальну загрозу. Адже в цьому випадку наші специ не розкрили інструментів, якими здійснили операцію, як це було з атакою на аеродроми. Це явно щось підводне та роботизоване, а якщо так, то робот може передати привіт не лише опорі моста, а й субмарині.
А з урахуванням того, що в СБУ назвали масу БЧ 1,2 тонни, то таке вчетверо потужніше за те, що мають найпотужніші торпеди калібром 533 мм. Тому ганяти підводні човни для організації «удару відплати» – справа не менш ризикована, ніж довго тримати на аеродромі літаки з підвішеними ракетами. Причому літаки собі вибухнули й вибухнули, а якщо таке трапиться з субмариною у підводному положенні, то можна видавати рознарядку на АвтоВАЗ на «Лади» відповідно до кількості членів екіпажу.
Воно, звісно, можна вигнати все, що може нести «Калібри», але всім зрозуміло, що ризик такого заходу занадто великий і в цьому випадку навряд чи виправданий. Хто його знає, як воно обернеться і чи не доведеться з Кобзоном співати пісню: «Здравствуй мама, возвратились мы не все»? Плюс до того, статистика використання озброєнь, які противник використовує при таких нальотах, показує, що крилата ракета «Калібр» – найбезглуздіше і найневдаліше з усього, що ворог має. Практично всі ракети цього типу збиваються регулярно та ефективно, чого не скажеш про ракети повітряного базування. Тож гра може не бути не варта свічок.
Залишаються дрони та балістичні ракети. Вже не будемо занурюватися в тему, що там у них із «Орєшніком», бо, напевно, цього не знає і сам Кабаєв. Схоже на те, що йому давно розповідають лише те, що він хоче чути, а фактична реальність має дещо інший вигляд. Те, чим противник може реально оперувати, – ракети «Іскандер» та північнокорейські аналоги. Зрозуміло, що якщо їх застосовувати по локаціях, де напевно немає комплексів ППО, здатних їх перехоплювати, то кожен пуск такої ракети – практично гарантований приліт.
Інша справа, наскільки він буде точним, але для обстрілів міст точність не потрібна в принципі, бо відхилення від точки прицілювання на десятки і навіть на сотні метрів при розмірі цілі в кілометри чи навіть десятки кілометрів ролі не відіграє. Але от ЗСУ показали, що за певних обставин боротися з цією загрозою можна і в інший спосіб. Ось як буквально щойно описав наш Генштаб:
«Сьогодні підрозділи Збройних Сил України, у взаємодії зі Службою безпеки України та іншими складовими сил оборони, завдали ракетного удару по району зосередження підрозділу ракетних військ рф. Підрозділ 26 ракетної бригади російських військ, з району міста Клінци Брянської області рф, намагався завдати удару по одному з українських населених пунктів. Ймовірно, по Києву. Завдяки ефективній дорозвідці та у результаті злагодженої роботи підрозділів Збройних Сил та Служби безпеки України цілі успішно уражено. Одна російська ракетна пускова установка здетонувала, а ще дві – з великою ймовірністю зазнали пошкоджень».
Таким чином, знаходить своє пояснення дивний факт, що противник випустив лише одну ракету з території тимчасово окупованого Криму. Тут же знищено не лише ракету, а й пускову установку. А ми нагадаємо, що ізраїльтяни та американці лупили по Ємену для того, щоб вибити саме пускові установки хуситів, і судячи з того, що обстріли тривають, саме цих цілей досягнуто не було. А от ЗСУ одну установку розібрали на металобрухт, а дві інші сильно кашляють, аж до діареї.
Причому ППД бригади знаходиться аж у Лєнінградській області, а це означає, що прильоти в ППД двох інших бригад, виконані кілька місяців тому, не минули безслідно. В будь-якому випадку, можливості запуску балістики стали скромнішими, і тепер до місця пуску доведеться тягнути пускові установки з інших бригад. А серед ракетників уже йдуть відповідні розмови у строю.
Ну, і ще. Схоже на те, що цієї ночі наші військові добре зайшли на аеродром «Міллєрово», звідки, зокрема, противник запускає «Шахеди». Мабуть, приліт був, що називається, в тему, і тому ворог зміг запустити тільки сотню дронів. А фюреру конче потрібно щось таке показати, бо на нього дивляться все більш косо саме тому, що він не здатний задовольнити запит публіки на море крові. Він би й радий, але не виходить. А для диктатора це ой як недобре. Але ця тема ще не закрилася, і будемо спостерігати за розвитком подій.