Московський НПЗ (Частина 1)

\Авторка перекладу: Світлана

Сьогодні Сили оборони України атакували московський НПЗ у Капотні, і цього разу вдалося вивести з ладу установку первинного очищення нафти, а як ми вже добре знаємо, вихід із ладу цієї установки відключає на заводі весь технологічний ланцюжок, який іде за нею. Тобто якщо така установка одна на весь завод, чого практично ніколи не буває, то переробка зупиняється повністю, а якщо їх кілька, то зупиняється кількість переробки, яку забезпечувала ця установка. Знову ж таки, з досвіду кількох років війни та ударів по ворожих НПЗ нам добре відомо про те, що ураження такої установки не дає тривалої та великої пожежі. Очевидно, що автоматика вирубає подачу нафти на установку, і фактично горить лише та кількість нафти, яка була всередині установки в момент удару.

Зараз наші фахівці зміщують акценти при плануванні таких ударів, що в результаті виливається в атаки установок вторинної переробки нафти. Тобто під ніж ідуть саме ті агрегати, які виробляють бензин, дизель або гас із уже очищеної на первинній установці нафти. Виходить, що ураження конкретної вторинної установки призводить до зниження випуску того ж бензину, наприклад, але виробництво інших видів продукції може тривати. Тобто загальний обсяг переробки скорочується менше, але самі вторинні установки – дорожчі, і їх складніше і набагато довше відновлювати. Але саме на МНПЗ приліт був у «первинку», і загалом це – добрий знак.

Можна припустити, що це був тестовий удар не по конкретній цілі, а по конкретній локації для того, щоб побачити власні можливості. Тут є деякі тонкощі, які слід враховувати при оцінці цієї події. В цьому випадку насамперед треба робити наголос на слові «московський» і вже потім – на «НПЗ». Насправді цей завод, що належить «Газпрому», – не найбільший, і якщо йдеться про чисту шкоду, то можна було вдарити і по значно жирнішому НПЗ. А тут удару було завдано по стратегічному об’єкту саме столичної агломерації.

З цього місця кожен може поставити собі запитання: що саме ви вкладаєте у вираз «завдати удару у відповідь по москві»? Це місто має площу 2561 км². Для порівняння: площа всього Люксембургу становить 2586 км², і тому якщо не йдеться про застосування термоядерної зброї, треба визначитися з місцями, куди можна було б завдати першого удару. Нескладно здогадатися, що мавзолей чи навіть кремль не мають жодної цінності у принципі. Такої немає і в будівлі їхнього Міноборони чи чогось подібного.

Адже самі лапті прямо пишуть про те, що прутін практично не з’являється в кремлі, і вже очевидці говорять про «маскувальні» вояжі кортежів, що мчать до кремля. Насправді це їде просто низка машин, які імітують поїздку прутіна. А сам він з’являється там зрідка, і майже завжди – коли там із візитом перебуває лідер якоїсь дружньої до курника країни. Тож виловлювати там старого маразматика – марно. Крім того, всі центральні органи прутінської влади у своїх офісах мають входи у величезні підземні комплекси, пов’язані між собою спеціальною лінією метро. Тож бити по коробках – немає сенсу. А ось по НПЗ – цей сенс є, і на відміну від безлічі «центрів прийняття рішень», він має практичну цінність, і, врешті-решт, його ураження супроводжується яскравим видовищем, яке підтверджує ураження цілі. Гадаю, що для Сил оборони, які явно тестували посилену ППО столиці лаптів, завод став ідеальною ціллю для підтвердження можливостей власних засобів ураження.

(Далі буде)