Просто цікаво, що б на це відповів сам теоретик. Адже якщо він проголошує комунізм як якусь кінцеву точку всього шляху розвитку, то він відкидає рух, як основу всієї його теорії. «Вставайте, приїхали» виглядає настільки тупо, що бородатого теоретика можна було одразу ж гнати під зад коліном. Але якщо він сказав би, що, напевно, є й більш складні форми суспільно-політичних формацій, але він їх просто не може розрізнити через віддаленість, то тут стає зрозуміло, що перед вами — звичайний шарлатан.
Адже рівно те саме роблять «астрологи». Вони детально пояснять, як стояли зірки, коли хтось народився і як світила вплинули на характер історичного персонажа та його долю. Те ж саме вони віщатимуть про катаклізми або подібні події. Вони тут же намалюють космограму і розкажуть про те, що там стоїть в опозиції, а що — має ретроградну фазу. І все б добре, але коли йдеться про те, що чекає попереду, тут виявляється, що вся їхня «точна наука» не варта ламаного гроша, оскільки якби воно працювало, то вони б собі вирахували, у що можна вкласти сто доларів і через короткий час — отримати сто тисяч і не бродили по незрозумілих аудиторіях, за гроші розповідаючи цю маячню явно недалекій публіці. Так і Маркс. Минулі події він підігнав під свою теорію, але ось продовжити в майбутнє — вибачте.
А насправді, потрібно просто придивитися до термінів, які класики навели в описі комунізму і це дасть розуміння того, що насправді, їхні послідовники даремно вигадували «соціалізм» і якісь хитрі шляхи руху до «світлого майбутнього» або комунізму. Насправді, навіть Микита Хрущов, пообіцявши комунізм до 1980 року, не зрозумів, що комунізм уже настав. І за бажання, це можна було проголосити в будь-який момент. Цього не зрозумів і Сталін, хоча саме він дав ключ до вирішення цього завдання. Просто нагадаємо, що за нього була ухвалена конституція «перехідного етапу», яка проголосила соціалізм, як час наближення до порогу комунізму.
А ключ полягає в його оцінці результатів виборів. Будучи чітким апаратником, він це розумів краще за багатьох і тому якось зауважив: «Справа не в тому, як голосують, а в тому — як рахують». Як цей принцип працює, ми чудово знаємо, і не тільки ми, і тому немає сумнівів в істинності цієї формули. І ось якщо її розібрати на деталі або ж перефразувати, то виникне формула настання комунізму.
Ще раз згадаємо, як виглядає формула, що в загальних рисах описує комунізм: «від кожного — за здібностями, кожному — за потребами». Думаю, що багато хто вже здогадався, де ж лежить цей ключ. Абсолютно правильно! Ключ лежить в уточнювальному питанні, яке виглядає так: «А хто оцінює здібності та потреби?» Чи не правда, щойно це питання поставлено, то тут же і виникає комунізм. Якщо тобі хтось розповідає про твої здібності і головне — встановлює рівень твоїх потреб, то всі питання відпадають миттєво. То хто цей оцінювач, яке його ім’я?
І як було сказано вище, прямо зараз росіянам пояснюють, що цар встановлює стаду нові норми потреб і ці норми будуть меншими за попередні. А менші вони тому, що стадо не показує потрібних здібностей. Усе — дуже просто. Максимальні здібності демонструє сам цар, його доньки, його друзі дитинства і найближче оточення, а раз у них такі високі здібності, то і високі потреби вони задовольняють несамовито і послідовно. Решті ж пояснюють, що треба менше жерти і більше думати про війну і якщо воювати не вмієте — то в чорний мішок. Чи це не комунізм? Чи це не світле майбутнє? Чи це не велич?
Загалом, уся справа в термінах, а вірніше — в контекстах до них. Якщо правильно використовувати контексти, то стають зрозумілими загальні тенденції та зокрема, наприклад — нестерпне прагнення до миру та інше. Тож — слідкуйте за контекстами в промовах і за руками в діях. Усе це робиться на наших очах і річ у тому, чи хочемо ми це бачити і розуміти, чи ж — ні.
ИЧСХ, Дарвин начал карьеру, показав, что эволюция может идти по пути упрощения: а именно, доказал, что морские уточки – деградировавшие ракообразные. Но мысль оказалась чересчур новой: человека из Венца Творения превратили в Венец Эволюции, которая всегда идет вперед, и дальше эволюционирвать просто некуда – разве что голову еще больше отрастить. Почитать любую фантастику начала-середины прошлого века – так там на полном серьезе рассуждают о том, что марсиане обязятельно превратятся в людей, потому что ну а в кого? Так что вполне естественно было считать коммунизм – венцом развития общества, и все тут.
ИЧСХ, Маркс сам так никогда и не опубликовал том Капитала, в котором обещал привести математическое доказательсво, почему работа должна оцениваться потраченным на нее временем. Чувствовал, что доводы – так себе. А последователи уже в такие тонкости не вникали – только в пролетарскую суть.
> человека из Венца Творения превратили в Венец Эволюции, которая всегда идет вперед, и дальше эволюционирвать просто некуда – разве что голову еще больше отрастить.
Чому же, далі мала би бути автоеволюція. Але щось ми буксуємо, здається.
Взагалі-то ми навпаки деградуємо до балянусів…
Ми сильні не як окремі особини, а як людство. І як людство ми, наче, все ще розвиваємося.
Еволюція непередбачена. Є певні тенденції, але фіксованого напрямку не існує.
Не мало з того, що пише пан Антіколорадос, мені і раніше було зрозуміло.
Але!!!
“Хтось мусить нормувати здібності й потреби” – це, в усякому разі для мене, геніально!
До цього я не здогадався 🙂
Дякую!
– Дедушка! А кто такой Карл Маркс?
– Экономист…
– Как тетя Сара?
– Неееет! Тетя Сара – старший экономист!
(анекдот 70-х)
Згадав формулу
Комунізм = совєтская власть + електріфікация страни.
І зідно формули:
Совєтская власть = комунізм – електріфикация страни
Електріфікация страни = комунізм – совєтская власть
Цією фразою прикрашали практично всі енергетичні підприємства. В дійсності фраза “комунізм=совєтська власть +…” займає добрих пів сторінки. В свій час неодноразово користувався вижимками фрази.
1. Вплив партії постійно зростає.
2. По досягненню комунізму, партія буде непотрібна, и її роль зійде нанівець.
Ergo
3. Вплив партії в досягнення комунізму – негативний.
Інтуїтивно завжди сприймав цю базову тезу (про здібності та потреби) як правила поведінки у дітячому садочку. Над нами завжди має бути наглядачка-вихователька, кожен має мати своє ліжко, горщик, тарілку, а на ній свою купку чогось згідно меню. А наглядачка дивилась би, щоби раптом у когось потреби раптом не зросли і не розпочинали боротьбу за них (щось тут не збігається з еволюційною теорією Дарвіна). Тепер би додав ще уточнення, що на шляху до комунізму також треба сформувати відповідне суспільство з членами, які створюють сім’ю – “ячєйку общества”, які альтруїстично демонструють свої здібності, а потреби озвучують дещо менші, ніж визначає наглядачка. Тому важливою була її друга функція – виховательки. Власне це й проголошували на практиці Сталін-Хрущов-Брежнєв+Суслов, створючи нову формацію – “совєтскій народ”. А хто не відповідав цим критеріям, то піонери старшого віку пам’ятають, що з ними було – кого в гулаг, кого в псіхушку, а декому навіть щастило попасти за кордон. Так аж до доган і “пропісочування” на комсомольських чи партиіних зборах. Тому й не дивно, що Брежнєв оголосив у свій час, що залишилось ще трошки-трошки, а поки що маємо розвинутий соціалізм. Ось тільки та клята боротьба за ідеологічні потреби вимагала зростаючі військові потреби, що й загнало економіку в провалля, а за нею й саму соціалістичну систему з комуністичними лозунгами. Але не до кінця, оскільки “гідра комунізму” знову відродилась у сучасній рф, і так склалась доля, що ми маємо остаточно загнати її в могилу. Слава Україні! Героям слава!
головна проблема в тому, що здібності – віртуальні, нематеріальні, отже – ВАЖКО оцінювані, критерії – абстрактні. А ось потреби – цілком реальні, матеріальні. І ЖОДНОГО слова про духовні потреби, бо нахібА вони потрібні в матеріальному світі…
Тому – й мАємо, мавп – прямих нащадків тих, хто збудував покинуті міста в джунглях… ЛЮДИНА розвивається, коли щось Творить, стає Творцем, а як зупинилась, бо є житло-їжа-… – починається шлях інволюції, і цей шлях – дуже короткий, від пожрать-поржать-посрать до мавпи – десь близько 200 років, якщо не менше…
Брати Стругацькі намагалися Маркса та послідовників виправити. Задати, так би мовити, орієнтири. Але нічого з того не вийшло, на тій частині суші.